Еколайфхак: Як створити екологічний гардероб

На життєвий цикл однієї пари джинсів потрібно 3500 літрів води, одна футболка вимагає 2720 літрів, а викидаємо ми в середньому 40% речей, які навіть не вдягали. Fast fashion шкодить довкіллю не менше, ніж використання одноразового пластику. Екологічний свідомий гардероб може вирішити проблему надлишку одягу та відходів від нього, а також допоможе позбутися зайвого вдома.

Разом зі стилістом пояснюємо, що означає екологічність у гардеробі, як правильно робити ревізію одягу та які запитання варто поставити собі перед покупкою нової речі.

Що таке екологічний гардероб
Тут є багато дискусійних питань, тому єдиної точки зору щодо того, що ж насправді є екологічним та етичним, не існує. А будь-який фанатизм − сліпий і перекриває здоровий глузд.

Не існує чітких критеріїв екологічності, кожен перебуває на певній стадії усвідомленості. Хтось готовий відмовитися від натуральної шкіри та хутра, хтось вважає, що натуральна шкіра екологічніша за альтернативу (можу знайти для таких людей достойний замінник), хтось радше вдасться до апсайклінгу (пошиє сумку зі старої шкіряної куртки), аніж купить нову річ зі штучного матеріалу, який довше розкладається.

Складаючи свій гардероб і працюючи з клієнтами, я керуюся критеріями особистого відчуття. Наприклад, я відмовилася від шкіри, хутра та шовку, а є люди, які до цього не готові, тому ми шукаємо альтернативи.

Із чого почати
Спершу потрібно зробити ревізію гардеробу − зрозуміти, що в нас є, та проаналізувати, чому ми носимо або ні певний одяг. Для цього треба просто дістати із шафи всі речі, описати та сфотографувати кожну з них. Бажано робити це не самостійно, а з кимось − стилістом чи другом. Рекомендую порахувати речі за категоріями, наприклад, скільки в гардеробі футболок чи джинсів. Так можна зрозуміти, чого нам не вистачає, а чого й так забагато. Людина може помітити, що в неї вісім суконь, але вона рідко їх носить і ходить лише в джинсах. Далі треба зрозуміти, чому вона не носить сукні: тому що немає з чим чи тому що некомфортно? Обов’язково потрібно все це записати.

Потім треба зробити шопінг-ліст і ходити за покупками лише з ним.

Питання, які варто задати собі перш ніж зробити покупку:
1. Де виготовлена ​​річ?
Кожен предмет одягу − це витрати ресурсів землі, води, праця людей, транспортування. Тому екологічніше купувати речі локальних виробників, адже вуглецевий слід (парникові гази, що утворюються внаслідок певного виробництва або діяльності людини) від їх транспортування значно менший.

2. Який склад матеріалів?
По-перше, варто спробувати матеріал на дотик і зрозуміти, чи комфортний він для шкіри. По-друге, треба навчитися читати склад. Останнім часом з’явилося багато нових матеріалів, таких як ліоцил, купра. А розуміючи, що це, ми легко зможемо вирішити, чи підходить ця річ для нашого гардеробу.

Я прийняла рішення не купувати хутро і шкіряні вироби, але не відмовляюся категорично від штучних тканин. Виробництво сучасних високотехнологічних матеріалів пов’язане з використанням продуктів нафтопереробки, але ми не можемо відійти від цього, бо живемо в такому світі.

Кожен матеріал має свої плюси та мінуси. Наприклад, такі синтетичні тканини, як поліестер і поліамід, поки що не переробляються в Україні, але, з іншого боку, вони довговічні. Вони вже є і нікуди не зникнуть, тому варто зрозуміти їхні найкращі сторони та використовувати свідомо. Річ із такої тканини можна носити роками − у мене, наприклад, залишилася плісирована спідниця ще від бабусі. І вона має чудовий вигляд.

Зараз багато хто говорить, що неекологічно купувати бавовну, адже для її вирощування використовують багато пестицидів, а на виробництві гинуть люди. Тому якщо є можливість купити органічну бавовну, краще надати перевагу їй, але вона може бути дорожча.

3. Як доглядати за цією річчю? Чи готовий/готова я правильно це робити, щоб продовжити її життя?
Fast fashion провокує споживчу лихоманку і змушує нас купувати багато речей, не доглядати за ними і не цінувати їх. Коли ми не слідкуємо за станом нашого одягу, скидаємо його в купу, як мотлох, а потім просто викидаємо, це його знецінює. Таке споживання − неекологічне.

4. Що я знаю про цей бренд?
Від бренду залежить, наскільки якісним буде одяг. Одна і та сама біла футболка різних виробників матиме різну якість та носитиметься по-різному. Наприклад, бавовняні футболки Zara та Yunit виглядатимуть однаково, але ціна і якість у них різна. Собівартість товару визначає те, що в нього вклав бренд: скільки заплатили людям, які збирали бавовну, виготовляли тканину, шили річ на фабриці тощо. Тому я за те, щоб мати дві хороші футболки і носити їх довше, ніж мати десять, але дешевих і неякісних.

Якщо немає можливості купити якісну дорогу річ, варто спробувати піти в аутлет, стоковий магазин або секонд-хенд. Там можна купити хороші речі за нижчою ціною і навіть знайти одяг з органічної тканини.

5. Як довго я зможу/хочу носити цю річ?
На покупку якісної зимової куртки доведеться витратити чималу суму, зате носити її можна багато років. Наприклад, я купила хорошу за 7 000 гривень. Вона двошарова, тож за потреби її можна носити як дві окремі куртки − вітровку і теплу осінню, або ж одягати разом в якості зимового варіанту, що витримує до -30 градусів. Оскільки річ виконує функції трьох курток, я ділю її вартість на три і розумію, що ціна цілком виправдана. До того ж я оптимістично налаштована носити її близько п’яти років.

6. Чи справді мені подобається ця річ?
Цей предмет одягу підкреслює мій характер, мої достоїнства, мій стиль життя? Потрібно усвідомити, чи мені підходить ця річ, чи я купую її імпульсивно або в гонитві за трендами.

Якщо ми йдемо щось купувати під впливом фотографій інших людей Instagram, треба поставити собі запитання: я хочу цю річ тому, що вона мені подобається, чи тому, що мені здається, що я відчую себе кращим/-ою, ніж є насправді? Мені це дійсно потрібно? Це зробить мене щасливим/-ою? Часто ми зчитуємо емоцію людини, яка носить певний одяг, і хочемо не річ, а емоцію. Тобто мені не потрібна десята сумка − мені потрібна емоція новизни і свіжості.

7. Чи допоможе ця річ в досягненні моїх глобальних або локальних життєвих цілей?
Я розглядаю одяг у контексті екології особистості. Якщо людина не знає, чого вона хоче, їй важко жити в гармонії. Така людина буде смітити, неправильно харчуватися, мати певні поведінкові порушення. Натомість коли людина свідома − знає себе та чого хоче − вона живе гармонійно та приносить менше шкоди довкіллю.

Коли ти знаєш себе, тобі не потрібно багато одягу.

Розуміння свого стилю життя допоможе сформувати свідомий гардероб. Для цього потрібно проаналізувати свій день, місяць чи рік (кому як зручніше) і зрозуміти, скільки часу ми витрачаємо на різні види діяльності. Наприклад, скільки часу проводимо на роботі, скільки разів на рік подорожуємо, чи займаємося спортом, чи ходимо в походи, чи виступаємо на публіці. Потрібно зобразити усе це на круговій діаграмі, розділивши її на частини, відповідно до того, скільки часу ви витрачаєте на кожен із видів діяльності.

8. Із чим я буду поєднувати цю річ? У мене є елементи одягу, які з нею поєднуються, чи їх доведеться купити?
Більшість речей, які безцільно займають місце у нашій шафі і йдуть згодом на смітник, не поєднуються ні з чим.

У нашому гардеробі можуть бути яскраві стилетворчі речі, які поєднується лише з 5% інших, і це нормально. Але потрібно обов’язково мати базовий одяг − вім має займати 50% гардеробу. Це максимально якісний і зручний одяг, який відповідає нашим потребам і стилю життя та який можна носити довго. Якщо базовий гардероб зібраний правильно, нам завжди є що вдягти. Базові речі − це ті, що сидять на нас ідеально. Якщо з’являється хоча б якийсь компроміс, не зовсім підходить колір, трохи не так сидить, це не базова річ.

10% гардеробу − це трендові речі з нових колекцій.

20% гардеробу може займати спеціалізований одяг, наприклад, для катання на лижах, йоги або вечірніх виходів.

9. Який у мене настрій під час шопінгу?
Не треба купувати одяг у стресі. Як правило, шопінг у стані стресу, поганому настрої, в поспіху, з почуттям голоду − це несвідомі покупки, які потім просто лежать у шафі.

Також важливо купувати одяг із позитивних переконань, а не негативних. Наприклад, «буду вдягатися на секонді, бо в мене немає грошей»; «не подобаються люди, які носять блискучий одяг, тож і я не буду його купувати» − це негативне переконання. «Хочу мінімалістичний гардероб, щоб зібратися за п’ять хвилин і поїхати в Італію» − позитивне переконання. Те, що йде від негативу, буде не розвивати, а обмежувати. А свідомий екологічний гардероб − це про розвиток.

10. Чи потрібна мені ще одна така річ?
Зазвичай це питання спрацьовує для джинсів. Деякі люди люблять мати багато пар джинсів різних фасонів і відтінків. Але купуючи чергову пару, варто згадати, що для виготовлення кожної пари потрібно витратити майже вісім тисяч літрів води. При цьому у світі багато людей потерпають від проблем із чистою водою. Тож чи потрібна мені п’ята пара джинсів?

Проте варто враховувати свій стиль життя. Якщо людина більшість свого часу проводить в офісі, їй дійсно потрібно три кардигани або п’ять білих сорочок. Якщо людина багато подорожує або часто ходить пішки, це нормально, якщо в неї буде три пари кросівок, а не класичних черевиків.

11. Куди я зможу здати цю річ після того, як вона стане мені не потрібна?
Варіантів може бути кілька: здати на переробку, в компост, передати на благодійність, продати, віддати чи обмінятися з родичами або друзями.

12. Чи хочу я завантажити себе ще одним предметом одягу?
Усі речі, які оточують нас вдома, зберігаються не тільки там, а й у нас в голові. Речі треба правильно зберігати, доглядати, прати, придумувати, із чим поєднувати. Усе це мозок опрацьовує, навіть якщо ми не усвідомлюємо цей процес. Тому люди, які переходять на мінімалістичний спосіб життя та позбавляються надлишку речей, стають успішнішими та щасливішими.