Чому раніше у подружжя були окремі спальні. Смішне міркування!

Не всім, на жаль, щастить знайти одну єдину половинку, яка буде ідеально підходити по всіх параметрах. Завжди є нюанси і спірні питання.

Одна жінка виклала в Мережі смішне міркування на тему: чому раніше у подружжя були окремі спальні. Її забавні доводи можуть здатися дуже навіть схожими на істину!

Раніше ось як було: у чоловіка своя спальня, у дружини своя – і ось тобі довга, щасливе життя.

Дружина приготувалася заздалегідь, надушилися інтимно, пеньюар накинула і така: Авдотья! Кличте пана, статеві непристойне здійснювати бажаю!

Насовершали, значить, кофию попоїли посткоїтальной, пан сігареточку викурив і все! Забирайтеся, битте шон, до своїх покоїв до наступного запрошення, бариня відпочивати бажатимуть.

Пан учесал – ясна річ, а супружніца лежить – мух ногтікі тисне або там клізму оздоровчу ставить. І сон у неї не тривожний, бо не хропе ніхто під боком. Та й пан щасливий – розмов важких вести не потрібно, відпочивай собі спокійно, Козюля про матрац витирай без обмеження, нехай вітри без сорому, і за хропіння, знову ж таки, ліктем в бік ніхто не тикає.

А потім все ось це ось перестало. Квартирне питання, твоє-моє, ну самі розумієте. Не знаю, як для вас, а для мене величезний стрес спати з кимось. Для кого-то, у мене є велика підозра, теж.

Сплю я неспокійно. Мені то пити, то писати, то в 5 ранку лежить поруч в бік бити, щоб негайно зі мною бесіду про стрічкових хробаків підтримав. Боронь угодники пресвяті, притуляться волосистістю своєї уві сні, або ніг своїх противних на мене накладуть. Це взагалі обмеження прав людини – так тільки мені робити можна!

Ще мені, звичайно ж, можна спати в позі морської зірки та випихати партнера по спання на край ліжка, аж до падіння його, партнера, на підлогу.

Ковдрою пристрасть як люблю. Скільки не покладуть – всі мої будуть. Я з них вночі Вавилон строю в безпам’ятство і лежу потім, як фашист за бруствером, від навали планетян оберігати. А то, що людина поруч від холоду помирає, це справа не моє. Знову ж, коли холодно, людям хропіти сил немає, сон мій турбувати.

Шуміти зі мною поруч не можна ніяк. Ворушитися теж небажано. Взагалі, звичайно, краще в інше місце піти спати. Але не виходить. Квартирне питання ж і малі площі.

Так і живу, мучуся. Не, бувають винятки, звичайно. Але це рідкість велика. А про те, що вранці жінки страшні все і на кошлатих їжаків схожі – про це навіть сенсу немає. Про це вже писали.

Автор: Олександра Кутузова