— Ой, біда трапилася! Ой біда! — протяжно закричала моя мама, яка тільки що без попередження прийшла до мене.
— Що таке? — злякався я.
— Сестра твоя вчудила, таке вчудила! Уявляєш, мене, мати свою рідну виставила за двері,- по щоках моєї матері потекла сльоза.
Насправді моя сестра молодша ніколи розумом і кмітливістю не відрізнялася. Вічно вона потрапляла в якісь халепи, вічно навколо неї були якісь проблеми. Та й з матір’ю вона спілкувалася грубо, могла навіть матом покрити, так. Виховання, не знаю чому, обійшло мою сестру Надю стороною.
Якщо я ніколи не міг дозволити собі і голос підвищити на матір, то для Наді це як раз плюнути. Мати завжди горювала з приводу поведінки своєї дочки. Одного разу, чесно скажу, але коли моя сестра стала штовхати при мені маму до того, що вона аж впала, то я не витримав і вліпив їй ляпас.
Так, я вчинив не по-чоловічому, але серце кров’ю облилося в той момент, коли моя мати впала від руки моєї рідної сестри. Я не знаю, що вони там не поділили, але це не правильно з боку сестри. Після цього маму сестра особливо не ображала.
— Уявляєш, коханця якогось знайшла, а той ще й з дочкою. Жити їм, бачте, ніде. Ось тепер Надя його привела до мене і заявила, щоб я їхала на дачу жити. Вони, мовляв, не хочуть жити зі мною. У моїй же квартирі і зі мною не хочуть! — не зупинялась мама.
— Тихіше, рідна. Зараз ми з тобою поїдемо і розберемося з ними. Хахаль її ж десь жив, ось туди і повернеться.
— Ой, Слава! Він же заміжньої був. Складна історія, нікуди йому йти жити.
— Ну нічого, обоє на вулиці будуть жити, таке неприпустимо!
Через деякий час ми з мамою сіли в машину і поїхали до неї. Приїхали, піднімаємося на потрібний поверх і бачимо, що двері в квартиру відкриті, на сходовому майданчику стоять тумби, табуретки і розібраний старий мамин комод. Видно було, що сестра затіяла непоганий ремонт.
— Ой, cкoти які! А вона ж говорила, що з моєї кімнати дитячу хоче зробити.
Тут на майданчик вийшов той самий мужик Наді.
— О, матінко, а ви вже повернулися? Так ми вас і не чекали, — з посмішкою сказав.
Зізнаюся, кулак вже стиснувся, щоб вліпити цьому мужику.
— Ось, синку, подивися як гість моєї квартири зі мною розмовляє. Не чекали вони мене, паразити.
— Слухай, мужик, давай ти зараз все назад занесеш в квартиру, збереш все як було, а потім ми поговоримо, добре?
— А чого мені говорити? Ваша дочка посварила мене з моєю дружиною, яка вигнала мене з дому з дитиною. Тепер я буду жити тут.
— А ти, типу, ні дочого, сам не винен, що дружині зраджував? — з усмішкою запитав я.
— Ні звичайно, чого я винен? Це Надя щось придумала, ніби це моя така розкішна квартира була, мовляв що я при грошах. А це у мене просто дружина була заможна. Ось Надя і вирішила мене підставити, щоб нібито моя дружина від мене пішла. Але квартира же не моя, тому йти довелося мені. Ось вона мене і покликала до себе, нібито це її квартира і мати, ну тобто ви, поїде на дачу. Ось що вона мені сказала. А мені жити більше ніде.
Тут вискочила Надя і почала кричати на маму і на мене:
— Що ви сюди приперлися? Що ви мені життя псуєте?
— Це ти матері життя псуєш!
Тут цей мужичок не витримав, психанув, зібрав свою дитину і речі, попрощався з нами, сказавши в кінці «дурдом якийсь» і пішов геть.
Надя пішла слідом за ним, намагалася вмовити його повернутися. Не заздрю я цьому мужику, хоча і сам винен, нічого було наліво ходити і зраджувати своїй дружині.
Потім Надя ще довго нас звинувачувала, але я їй сказав, що якщо хоч ще одна скарга від матері мені надійде в її адресу, то я особисто зберу її речі і виставлю за двері.
У дитинстві належного виховання не отримала, зараз отримає.
Шукайте деталі в групі Facebook