Напевно, кожен з нас стикався з таким поняттям як «сила думки» або виразом “думки матеріальні”. Скептики сміялися і жартували на цю тему, а всім, хто в це вірив залишалося тільки сподіватися, що так і є.
Американський гeнeтик Брюс Ліптон все життя працював над своїм дослідженнями в галузі гeнної інженерії. Він весь цей час вірив у те, що інформація, яка міститься в гeнах людини залишається незмінною, впливаючи на тривалість життя і стан здоров’я. Але після безлічі експериментів довів: за допомогою сили думки і твердої віри можна домогтися всього бажаного від життя й вилікувати будь-які недуги.
В 1980 році Ліптон проводив черговий експеримент. Він полягав у вивченні поведінки клітинної мембрани. Раніше в наукових лавах було прийнято вважати, що саме гeни, які знаходяться в клітинній мембрані здатні вирішувати, яку інформацію пропускати в себе, а яку ні. І вплинути на зміну цих гeнів не представлялося реальним. Але в ході свого експерименту Брюсу Ліптону вдалося довести, що зовнішні впливи на клітинну мембрану можуть надавати дуже сильний вплив на гeни всередині неї, і в зв’язку з цим навіть змінюється їх структура. Потрібно було зрозуміти, чи може психічний процес вплинути на клітинну мембрану. Починаючи з цього експерименту, все, що знав учений раніше про гeни, виявилося йому в іншому світлі.
Гeнeтик спробував провести експеримент на спеціально виведених жовтих мишах, у яких були гeнeтичні дефекти. Потомство цих мишей мало володіти зайвою вагою і нетривалим продовженням життя. Але Брюс Ліптон домігся того, щоб ці миші давали потомство, яке не схоже на батьків. Звичайного сірого кольору, з нормальною вагою і тривалістю життя аналогічною їх звичайним родичам. Всього цього він досяг за допомогою спеціальної дієти, якої дотримувалися виведені жовті миші. Це означало, що він довів первісну свою теорію про вплив на клітинну мембрану і зміну гeнів. Але він не зупинився на цьому і довів подальшими експериментами, що на гeни можна впливати за допомогою сили думки сильного екстрасенса або комплексу певних фізичних вправ.
Звичайно ж, наукові уми сприйняли ці експерименти в багнети. Але все ж Брюс Ліптон переміг, і науковий напрям, який займався вивченням зовнішніх впливів на клітинну мембрану, назвали епігeнeтикою.
Брюс Ліптон вважає найсильнішим чинником впливу на гeни силу думки. Ось що він говорить:
– Давно відомо, що у двох людей може бути однакова гeнeтична схильність до paку. Але в одного хвороба проявилася, а в іншого – ні. Чому? Та тому, що вони жили по-різному: один частіше відчував стpеси, ніж другий; у них були різні самооцінка і самовідчуття, різний хід думок. Сьогодні я можу стверджувати, що ми здатні керувати нашою біологічною природою; ми можемо за допомогою думки, віри і прагнень впливати на наші гeни.
На жаль, все не так просто. Ми ж досі не спостерігаємо, щоб просто вимовляючи собі установки “я – зцілений” або “ я здоровий”, люди дійсно позбувалися від недуг. Ліптон пояснює, що установки, які проникають тільки в область свідомості, не спрацюють. Тому що область свідомості зачіпає тільки 5% нашої пcихічної діяльності, а решта 95% криються в підсвідомості. Але щоб дістатися до підсвідомості й отримати бажаний ефект від установок – необхідно вірити в них на 200%. Тобто ті люди, які таким способом все-таки зцілюються, відкидають на підсвідомому рівні навіть саму думку про те, що цього не станеться. Тобто вони переконані в своєму зціленні, міцно і твердо і можуть навіть уявити собі, як вони відчувають себе, коли вже позбулися хвороби!
Для того, щоб розвивати такі здібності головне вірити в себе і свої сили. Також звичайно важливо ваше оточення. Підсвідомість має повністю перебудуватися на інший лад, оточуйте себе позитивними людьми, женіть геть сумніви, стреси і вам буде не страшна будь-яка недуга. І не виключено, що завдяки такій роботі над своєю підсвідомістю, ви зможете повністю змінити своє життя!
Шукайте деталі в групі Facebook