“Це беззахисні діти, у яких війна відібрала батька”: Водій маршрутки “Львів-Луцьк”образив родичів загиблого героя АТО

Водій маршрутки “Луцьк-Львів” відмовлявся везти двох донечок загиблого героя АТО за пільговим посвідченням.

Про це повідомляє Тетяна Луцюк на своїй сторінці на Facebook.

“Вже неодноразово писалось про зневагу водіїв до Сімей Загиблих Героїв. Особливо стає боляче коли ця неповага проявляється до беззахисних дітей, у котрих війна відібрала татусів. Сьогодні мої дівчата вже вчергове зіткнулись з кричущим нелюдським ставленням, що мовчати в мене вже немає сили”, – скаржиться Тетяна.

Жінка пише, що її чоловік, ще в 2014 році добровільно пішов захищати Україну, був поранений, і помер від важких ран у 2016р. У сім’ї АТОвця є дві донечки, які 29 травня поверталися з села Шклінь, Горохівського району, де провідували бабусю.

“Зворотньою дорогою додому сіли в автобус “Львів – Луцьк”. Діти сказали водієві, що в них посвідчення сім’ї загиблого, але для шофера це нічого не означало, він все одно наполіг, щоб діти заплатили гроші. На автостанції м. Луцьк нам дають пільгові квитки”, – йдеться у дописі.

“Зустрівши дітей, я запитала цього водія, чи він себе нормально почувається, беручи гроші за проїзд від таких дітей. На що він мені відповів: “я ж їх не висадив, і таку категорію осіб ми не возимо безкоштовно”.

Разом з тим він почав мені тикати гроші, щоб я забрала, але я йому відповіла, що справа не в грошах, а в елементарній повазі, і гроші не взяла. Просто попросила назвати своє прізвище, на що він мені хамовито добив: “ти НІХТО, щоб я тобі щось казав”, – пише Тетяна Луцюк.

“Я пробувала ще з цією особою щось говорити і спробувати пояснити, на скільки нам важлива пам’ять і шанобливе ставлення до пам’яті полеглих у цій новітній війні своїх найближчих, але після його слів, що ми НІХТО – сльози самі напливли на очі, а в горлі став ком”, – жаліється жінка.

Після цього опанувавши себе Тетяна пішла до диспетчера автостанції та дізналася що це водій Львівського АТП 14631, на прізвище Малетич

“Я не так давно їздила до Львова, там на автостанції, за квиток навіть збір не брали. Завжди чемно і з повагою нас обслуговували. Мені дуже подобається місто Лева, і небезпідставно вважала його одним із найпатріотичніших міст України, де живуть справді гідні люди.

Але виявляється, що не всі. Є серед них бодай один і з черствою душею на прізвище МАЛЕТИЧ, якого цікавить тільки власне збагачення та відсутній патріотичний дух”, – підсумовує жінка.