Українка втекла з дітьми із Німеччини, бо вважає, що її чоловік-німець – фашист

Громадянин Німеччини намагається відсудити своїх дітей, народжених від українки. Та забороняє йому бачитися з дітьми і твердить, що на це є вагомі причини.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Анатоль та Ірина зустрілися шість років тому під час відпочинку в Криму і через два роки побралися. Коли народилася дитина, переїхали до Німеччини, де син Еміль отримав громадянство, а от Ірина на чужині не прижилася.

«Вона почала говорити дивні речі, що німці крадуть дітей у іноземних жінок», – каже Анатоль.

Потім дружина зібралася провідати маму, чоловік не перешкоджав. Дозвіл на вивезення сина був даний на шість тижнів, але українка не повернулася.

«Я був шокований», – зізнався німець.

Чоловік приїздив вмовляти Ірину повернутися, а коли це не спрацювало, пара розлучилася. На судах з’ясувалося, що в Ірини під час конфлікту народилася ще одна дитина, але вона про неї змовчала. Печерський суд постановив задовольнити позов батька: оскільки старший син Еміль є громадянином Німеччини – він має їхати за кордон. Однак Солом’янский апеляційний суд разом із соцслужбами став на бік матері й заборонив виїзд дитини за кордон та обмежив спілкування з батьком.

«Скоротили мої візити до шести годин на місяць», – обурений Анатоль Юнг.

Під час візитів Ірина до дітей наближатися не давала, забороняла фотографуватися та ображала, а протягом останнього року взагалі перестала відчиняти двері колишньому чоловікові, поліції та виконавчій службі. Пояснює свої дії жінка своєрідно.

«Він фінансує фашистську організацію. Вони планують третю світову війну. Йому не діти потрібні, йому взагалі сім’я не потрібна. Він просто хоче помститися за Другу світову війну мені», – вважає вона.

Чоловікові вона також закидає фінансову неспроможність утримувати родину.

«У нього немає грошей, він у постійному мінусі», – твердить українка.

Німець натомість озвучив інші факти – про те, що колишня дружина взагалі не виходила на зв’язок, коли він просто пересилав гроші на картку. Тож тепер кошти Анатоль залишає адвокату, до якого Ірина має прийти і забрати з підписом, що витрачатиме суто на дітей. Та ж твердить, що робити цього не хоче, аби раптом не підписати чогось зайвого, бо нібито вже була спроба забрати дитину силою. На які ж гроші тоді живе – не зізнається.

«Я не працюю. А зараз усі, знаєте, беруть хабарі і добре живуть», – каже вона.

Юристи кажуть, що свої зобов’язання порушують обидві сторони, тому змусити їх до дотримання судових рішень має виконавча служба. Суди ж теоретично можуть тривати до повноліття дітей, тому батьки все ж таки мають порозумітися самостійно.