Шостого травня святкуємо День святого Юрія

Святий Юрій вважається покровителем хліборобства і скотарства у всіх християнських народів. Він загuнув у Нікомедії (Мала Азія) у 303 р. В іконописі св. Юрій зображується лицарем на білому коні зі списом у руках, яким він забиває дракона. За християнською легендою, Юрій врятував дівчину в Лівії, яка була принесена у жеpтву драконові, переносно язичницькому обрядові.

Цей день у нашого населення завжди у великій пошані. Вважається, що на Юрія “весна сходить на землю”, а сам святий цього дня “відмикає землю”.

В день святого Юрія відбуваються традиційні обходи полів: громада у повному складі іде в поле і там священик відправляє молебень, а люди проказують спільні молитви за врожай. На Уманщині дівчата ще й плетуть вінки, святять їх у церкві, а потім, ідучи в поле, кладуть їх на хоругви, щоб жито родило. Іноді також вдягають на голову, аби вона не боліла. На Волині священик править молебень над полем кожного господаря окремо, кропить свіжу зелень свяченою водою.

На Поділлі люди обідають на полях і те, що залишилось від Великодніх свят, закопують, щоб жито родило. На Херсонщині звичаєм було відправляти Богослужіння на полі, потім співати хором, після чого там же обідати. Після обіду відбувалися розваги, в яких брали участь як старші, так і маленькі українці.

На Юрія існує звичай обливати водою пастуха, щоб накликати дощ.

Колись наші предки в цей день до схід сонця збирали росу і хворі промивали нею очі, дівчата вмивалися – “на красу”, старші люди мочили голову – “щоб не боліла”, господині кропили цією росою домашню птицю – “щоб плодилися курчата”.

Проте основний захід цього дня – це перший в році вигін худоби на пасовисько. Женуть худобу цього дня свяченою вербою – галузкою, що її святили на Шуткову неділю. В різних місцевостях України цей обряд відрізняється: на Харківщині перед худобою господар розстеляє червоний пояс і переганяє через нього худобу; на Київщині замість пояса на дорозі стелять глечики з протягнутим через вушка ланцюгом і замикають його колодкою – “аби худобу не зачепив ні хижий звір, ні злодій”; на Слобожанщині, виганяючи корів, виголошують замовляння проти вовків; на півночі України господар стелить кожуха вовною догори, кладе кілька крашанок з Великодня і через усе переганяє худобу; на Прикарпатті господиня годує коровам залишки свяченої паски – “на щастя”, а господар оздоблює ворота, через які ітиме худоба, зеленим гіллям квітучого терену; на Гуцульщині газди розкладають ватри і поміж ними, як крізь ворота, проганяють худобу на пашу.

За народнім віруванням, у день святого Юрія звірята з одного гнізда сходяться докупи і розмовляють між собою, а потім знову розбігаються світами. Існує повір’я, що “не годиться в цей день відбирати у звіра те, що він схопив, бо то йому святий Юрій призначив”, кажуть, що “вовк – то Юрковий собака”.

В народі вірять, що в день святого Юрія починає співати соловейко і вперше кує зозуля. Дівчата в цей день ворожать на женихів. Почувши зозулю, дівична питає, чи довго їй залишатися в батьковій господі. Якщо зозуля більше не куватиме, то дівчина цього року вийде заміж. Якщо куватме, то треба рахувати, скільки разів, – стільки років ще чекати їй заміжжя.

Народні прикмети

Як дощ на Юр’я, то буде хліб і в дурня.

Якщо в день святого Юрія сховається в житі ворона, то буде врожайне літо, а як горобцеві по коліна, то буде лиха година.

Якщо чути голос птаха або гримить під час молебня в полі – погана прикмета на врожай.

Редьку треба сіяти на Юрія – соковита буде.

Як на Юрія стала буря, то буде мокре літо.

На Юрія дощ – на худобу легкий рік.

Як ґава до Юр’я у житі сховається, то буде жито.

На Юрія посади редьку, то вроде, як кулак.

На Юрія мороз – уродиться овес.

Коли до Юрія закує зозуля на голе дерево, то буде голодне літо, а як на піст, то буде поліття.

Як хто, вперше почувши зозулю, має гроші в кишені, то матиме гроші цілий рік.

Після Юрія не можна сіяти маку, гарбузів і кукурудзи, бо пізно і майже нічого не вродить, малий врожай буде.

Закувала зозуля до Юрія – на поганий врожай.

Якщо хрущі з’являються у великій кількості, то це ознака доброго врожаю на просо.

Як є багацько хрущів на дереві, то буде того року гречка і просо, буде врожай.

Як багато хрущів навесні, то літо буде гарне, не дуже дощове, а може бути і посуха.

Якщо хрущі з’явилися заскоро, ще у квітні, то травня чекай дощового.

По кульбабі можна взнати погоду, бо перед похолоданням квіточки в цієї рослини завжди закриваються.