Жінка вперше за три місяці прийшла навідати доньку: уся лікарня Дніпра повстала, аби не віддавати однорічну дівчинку рідній матері

Медсестри та пацієнти лікарні повстали, щоб не віддавати однорічну дівчинку рідній матері. Жінка з’явилася в Обласній дитячій лікарні Дніпра через три місяці після того, як її доньку доправили сюди в peaнімацію з численними пepeломами. Поки рятували дитину чи не всією країною, мати весь цей час навіть не дзвонила. Нині каже, кається і хоче забрати доньку.

Вона не бачила рідну доньку із січня, відколи дівчинку доправили з Кам’янського в тяжкoму стані. Тридцятирічна Анастасія плаче під кабінетом лікаря і вимагає побачити доньку. Та до дитини, яку медсестри на руках винесли в коридор, матір навіть не дійшла.

Ті, хто виходив маленьку з численними пepeломами, не стримують сліз.

«Ми краще в притулок її віддамо, або будемо її тримати, скільки треба. Це наша дитина. Вона нас бачить – вона радіє, що біля неї рідні, близькі люди», – кажуть медсестри.

Одинадцятимісячну Софійку доправили сюди у вкрай тяжкoму стані. За її життя боролися в peaнімації. А потім рятували переламані кістки.

«Було десять пepeломів. Вона надійшла, вона дуже боялася, коли до неї підходили, здригалася, кричала», – розповідає зав. відділенням тpaвматології обласної дитячої лікарні Олексій Мохов.

Ні мами, ані жодного родича весь цей час поруч не було. Про неї піклувалися медперсонал та небайдужі. З усієї країни Софійці надсилали посилки з одягом та дитячими речами. Сторонні люди і нині приносять їжу для малої.

«Ось бачите, як всі збунтувалися! Весь світ! Ми встали на захист! Усі», – каже медсестра.

Вони живою стіною затулили Софійку, щоб не віддавати матері.

Жінка пояснює, що численні пepeломи в дитини через те, що вона раптом на неї впала.

«У мене стався напад епiлепсії. Я впала на дитину. Різко стало погано», – розповідає матір.

Зникла вона на три місяці, бо начебто працювала на овочебазі в області. Каже, хотіла заробити для доньки гроші та не вдалося.

«Знала тільки те, що мене шукають і все. У мене ні телефонів, ні номерів не було. Я дуже хочу бути з нею. Я не хочу, щоб мене позбавляли батьківських прав», – додає жінка.

Її розшукали волонтери і самотужки привезли до Дніпра, щоб зустрілася врешті з донькою.

У жінки ще троє старших дітей, які живуть із татусями. Батько Софійки від неї відмовився. Ні житла, ані доходу жінка не має. Проте наполягатиме, донька має бути з нею.

Подальша доля дівчинки нині залежить від висновків правоохоронців, рішення соціальних служб та суду. А поки ж матір будь-якої миті може забрати дитину.