Це просто космос! Українців попередили про різке подорожчання продуктів до кінця року. Чого чекати далі

І не тільки подорожчає м’ясо та сало: поповзе догори вартість курятини, молока, масла, хліба, овочів, фруктів.

Зросте у ціні, що там казати, навіть «борщовий набір». Словом практично усе. Залишиться стабільною тільки ціна крупи. І ще, «втішна новина»: гречка не дорожчатиме найближчі півроку.

Детальніше про те, що і наскільки подорожчає цього й наступного року, «Вголосу» розповіли президент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич та генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Чи зростуть ціни на основні групи продуктів харчування ще цього року: якщо так, то наскільки?

Іван Томич:

Найбільше ще цього року у ціні зросте тваринницька продукція. Прогноз нашої Асоціації такий: до 20-го грудня слід чекати подорожчання на свинину в середньому на 20%. Вартість птиці та яловичини зростатиме пропорційно до вартості свинини. Тобто також йдеться про 20%.

Зберігатиметься тенденція і до здорожчання молочної групи товарів. Воно відбудеться поетапно та поступово. Зросте у ціні молоко, сметана, сир та масло на 13-15%.

Далі: овочі. «Борщовий набір» побив рекорд: у порівнянні з відповідним періодом минулого року він уже зріс у ціні удвічі. І до нового року він подорожчає ще на 5-7%. До вартості перцю, огірків, помідорів слід додати більше – 15%. Щодо вартості фруктів: їх вартість у порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла чи не удвічі і ще зросте відсотків на 5-7. Єдиний продукт, вартість якого є стабільною, – крупи.

А що чекати у 2018-му році?

Іван Томич:

До квітня 2018 ціни на м’ясо зростуть ще на 10%. Ціни на молочку здешевіють, ймовірно, аж у травні наступного року. До весни 2018-го овочі додадуть у ціні 5-10%. Як буде влітку-восени – прогнозувати поки рано. Ціни на фрукти до нового врожаю теж зростатимуть: у межах 10%. На крупи, у тому числі й гречку, ціна залишатиметься на тому ж рівні, що й зараз. Щонайменше півроку гречка вартуватиме стільки ж, як і зараз – у межах 30 грн.

Олексій Дорошенко:

Результат пошуку зображень за запитом

А я думаю, що саме наступний рік буде більш-менш спокійним. Ціни на майже усі продукти харчування, у тому числі й соціальні, у нас фактично досягли європейського рівня. Тому далі їм нема куди рости: у нас уже «цінова стеля».

Зростуть у ціні лише деякі продукти, ціни на які ще не догнали Європу. А це, насамперед, хліб. Він зросте у вартості відсотків на 25. Бо найдешевший хліб у Європі – у Польщі. А він, своєю чергою, на 20% у середньому дорожчий, ніж наш. Також додадуть у вартості на 25% овочів «борщового набору»: вони на разі дешевші, ніж у Європі. От, мабуть, і все.

Словом, продукція коштуватиме у нас, як у Європі. Це при тому, що поляки заробляють більше, ніж українці у чотири рази, литовці – у п’ять разів, німці – у 17 разів.

До речі, ймовірність зростання вартості продуктів можна запросто розрахувати вдома. Це просто: світову ціну помножити на курс гривні. Наскільки змінюватиметься гривня – настільки дорожчатиме продукт. А світова ціна практично не змінюється: коливання є лише по сезонних продуктах: огірок чи томат.

У чому причина такого різкого стрибка цін?

Іван Томич:

Тут усе просто. Щодо м’яса – в Україні кількість поголів’я свиней за два останні роки зменшилась на п’яту частину. Чому? Головно, через ліквідацію для сільгоспвиробників податку на додану вартість. А скоротилось поголів’я – скоротилось і виробництво м’яса та сала. У 2018 році ситуація з поголів’ям ще погіршиться. Відповідно ціни поповзуть догори.

Щодо птиці, то виробники переорієнтовуються на експортні поставки, тому дешевої птиці також не буде. А яловичини практично уже немає. Корів залишилась мізерна кількість.

«Борщовий набір» подорожчав через скорочення площ та вскасування ПДВ, а ще холодна весна не сприяла вирощуванню овочів. Те ж саме стосується і фруктів.

Як щодо спекулятивної складової: чи закладено такий пункт у вартість продуктів?

Олексій Дорошенко:

У нас це називається «прибуток». Якщо європейський виробник заробляє 5-7% річних, то у нас – 50-100%.

Іван Томич:

Безперечно: безмежна кількість посередників, монополізація та олігархізація агроринку присутня у нас давно. У кожному продукті частка спекулятивної складової є різною. От, скажімо, молоко. Літр купують в селянському господарстві за 5 грн. У магазині він уже вартує в межах 20 грн. 15 грн різниці включає у себе транспортування, переробку, фасування і реалізацію, а й послуги низки посередників. Частка їхніх так званих послуг «коштує» 6-7 гривень. Так що реальна вартість молока у магазинах – 13-14 грн. Отже, корупційна складова у вартості продукту – 30%. Так ж ситуація у ціноутворенні м’яса та овочів.

Усе це дуже прикро. Адже, якщо врегулювати цю складову, то українці витрачали б на харчування значно менше коштів.

А скільки саме коштів люди у середньому витрачають на продукти харчування в Україні та, наприклад, у країнах Європи?

Олексій Дорошенко:

Українці упродовж останніх років витрачають на продукти харчування 52-53%. У 2016 році ми скоротили витрати на продукти харчування до 49%: різницю люди віддали на комунальні послуги. Тому тут нічого втішного. Щодо Європи: найменший показник зафіксовано у Люксембурзі – 9%, у Німеччині – 12%. У найбідніших країнах Європи мешканці видають на харчі 23%. Середній показник по Європі – 17-18%.

Зауважу: що більше витрачають люди на харчі – тим бідніша країна. Ми у Європі по видатках на продукти харчування стабільно знаходимось на останньому або передостанньому місці. Час від часу ми пропускаємо уперед Молдову чи Албанію. До свого сорому, нас обганяє навіть Росія. Це дослідження Євростату – органу, що досліджує інфляцію та видатки у країнах Європи.

До речі, до якого рівня знизилась купівельна спроможність українців?

Олексій Дорошенко:

Нічого втішного: зараз у нас рівень життя такий ж, як у 1995 році. Практично однаковий.

Іван Томич:

Додам, що на сьогодні у середньому середньостатистичний українець споживає м’яса та молока удвічі менше від фізіологічної потреби. А 80% людей не можуть собі дозволити м’ясну групу продуктів щоденно, а споживають натомість макарони, картоплю та крупи. Усе це дуже сумно.