Мобілізація в Україні: повістки роздають на роботі – яка відповідальність у разі відмови

Мобілізація в Україні: повістки роздають на роботі – яка відповідальність у разі відмови

Адвокати розповіли про те, в яких випадках настає адміністративна, а в яких – кримінальна відповідальність.

В Україні частішають випадки видавання повісток на робочих місцях – як з’ясував ТСН.ua, це стосується як державних закладів, так і приватних.

Фактично цей процес має такий вигляд: представники військкомату приносять повістки на підприємство, зобов’язуючи керівника видати їх своїм військовозобов’язаним працівникам.

“Мій керівник зобов’язав мене розписатися за отримання повістки. Сказав – або розписуйся, або звільняйся, тому що він не хоче бути в ролі того, хто прикриває ухилянтів. Довелося поставити підпис за те, що отримав повістку”, – розповідає 42-річний киянин Олександр, який працює у приватній автомайстерні.

Функції роботодавця обмежені
На що варто звертати увагу керівникові підприємства і працівникам у разі отримання повісток – про це в коментарі для ТСН.ua розповіли адвокати, які обізнані в нюансах мобілізації.

“Оповіщення військовозобов’язаних про виклик до ТЦК і СП може бути реалізоване через роботодавця. Порядок дій роботодавця щодо оповіщення свого працівника передбачений пунктом 47 Постанови КМУ №1487, – каже адвокатка Марина Бекало. – Так, роботодавець, отримавши розпорядження від ТЦК, зобов’язаний:

видати наказ (розпорядження) про оповіщення про виклик до ТЦК і СП, довести його до відома під особистий підпис військовозобов’язаних працівників і надіслати копію такого наказу (розпорядження) у триденний строк до ТЦК;
вручити повістку про виклик працівникові;
якщо такий працівник перебуває у відрядженні, відпустці або на лікарняному, роботодавець має письмово сповістити про це ТЦК і СП;
забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям працівника до ТЦК і СП”.

За словами Марини Бекало, на цьому обов’язки та відповідальність роботодавця в частині оповіщення працівника про виклик до ТЦК і СП обмежується.

“Надалі відповідальність за неявку до ТЦК і СП без поважних причин несе виключно військовозобов’язаний працівник. Якщо роботодавець виконав усі зазначені вище правила з оповіщення, він свою функцію виконав і, відповідно, нести відповідальність за дії своїх працівників, які стосуються військового обов’язку, роботодавець не буде”, – каже Марина Бекало.

Якщо працівник відмовляється від повістки
“Якщо працівник відмовляється від підписання наказу про оповіщення про виклик і повістки, роботодавцеві бажано цей факт зафіксувати. Певного алгоритму в такому разі немає. Тому це може бути складений акт керівника, якій засвідчує відмову працівника від підпису. Але повістка навіть у такому разі буде вважатися врученою. За неявку за повісткою або за відмову отримувати повістку військовозобов’язаний працівник нестиме лише адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді штрафу від 3 400 до 5 100 грн. згідно зі ст. 210-1 КУпАП”, – пояснює Марина Бекало.

Вона додає: “Складу кримінального правопорушення ст. 336 Кримінального кодексу за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в такому разі не буде, якщо військовозобов’язаний не пройшов військово-лікарську комісію, яка б визнала його придатним до військової служби. Згідно зі ст. 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України”.

Без висновку ВЛК не призвуть
За словами Марини Бекало, сам висновок ВЛК відіграє важливу роль.

“Поки ВЛК не визнає громадянина придатним до військової служби за станом здоров’я, призвати його на військову службу під час мобілізації ТЦК і СП не має підстав. Оскільки обвинувачення за ст. 336 ККУ не можуть ґрунтуватися на припущеннях, то для утворення складу кримінального правопорушення має бути висновок ВЛК про придатність військовозобов’язаного до служби і документально підтверджений факт неприбуття його до ТЦК і СП за повісткою на відправлення на військову службу без поважних причин”, – роз’яснює адвокатка.

Що варто перевірити, отримуючи повістку
“Під час отримання повістки військовозобов’язаний має перевірити правильність вказаних у ній своїх особистих даних, ПІБ і дату народження, дату й місце (адресу) прибуття до ТЦК і СП. Форма повістки затверджена Постановою КМУ 1487 (Додаток 11). Якщо всі дані правильно заповнені і повістка відповідає встановленій формі, то військовозобов’язаний не має підстав не отримувати її”, – резюмує адвокатка.

Якщо працівник у відпустці чи на лікарняному
Керівник на підприємстві зобов’язаний або видати повістку, або скласти відповідний акт, або повідомити, що особа, наприклад, на лікарняному чи у відрядженні.

“Якщо працівник відмовиться отримати повістку від керівника, то останній складе відповідний акт і повідомить про це ТЦК, – пояснює ситуацію адвокат Ростислав Кравець. – Якщо працівник у відпустці, у відрядженні чи на лікарняному, то керівник підприємства зазначає, що такій особі він не повідомив. Якщо працівник відмовився отримати повістку, то складається акт про це”.

Він додає: “В подальшому ТЦК може скласти постанову про адміністративне правопорушення на працівника, який порушив умови військового обліку чи умови мобілізації. Працівник може отримати копію цієї постанови та оскаржити її в суді. Якщо на цьому етапі буде порушено кримінальну справу, то органам досудового розслідування буде вкрай важко довести, що дії були умисними. До відповідальності притягають за ухилення від мобілізації, а не за отримання повістки”.