“Хто знає, куди влупить далі той чорт”?: люди серйозно почали запасатись продуктами

“Хто знає, куди влупить далі той чорт”?: люди серйозно почали запасатись продуктами

“Хто знає, куди влупить далі той чорт”?: люди серйозно почали запасатись продуктами

Трагедія великих масштабів, спричинена ворогом на Херсонщині, змусила хвилюватись населення України в усіх областях. Через підрив росіянами дамби Каховської ГЕС виникло ряд важливих причин, в результаті яких у подальшому в Україні може бути нестача необхідних продуктів, частина з яких постачалась якраз із Херсонщини.

Окрім того масштабна трагедія, що сколихнула цей регіон через підтоплення, згодом стане причиною подорожчання ряду товарів у магазинах й підйом тарифів на електроенергію. Відзначмо, з початку червня цього року, тарифи уже підвищили для населення. Втім, нових сум та змін в оплаті за споживання енергоресурсів, слід буде очікувати уже у липні.

Та не тільки трагедія на Херсонщині дасться взнаки жителям України. Адже, крім дамби Каховської ГЕС, яку вважають в Україні спланованим ворогом екотерактом проти мирної нації, ворог продовжив підрив інших важливих об’єктів держави. Наразі ворожою армією зруйновано дамби гідроелектростанцій на Запоріжжі та на Донеччині. Таким чином, ворог намагається не допустити контрнаступу ЗСУ.

Якими в подальшому будуть дії агресора, важко не здогадатись, адже мета росіян – зруйнувати українську державу. Тому наразі жителям України слід бути готовими до будь-яких наслідків через російську агресію. Як ми уже писали у попередній публікації, через підрив Каховської ГЕС, великі зміни торкнуться економічної сфери в державі, оскільки, щоб відновити зруйновану ГЕС на Херсонщині, з держбюджету доведеться потратити понад 12 мільярдів гривень. Удар по економіці призведе і до того, відзначають економісти, що у найближчий період ціни на товари істотно зростуть. Такий фінал відіб’ється укотре на гаманцях українців, які і зараз не надто радіють завищеним цінам у магазинах й на ринку.

Готуючись до невтішних прогнозів, люди уже запасаються необхідним рядом продуктів: борошном, цукром, олією, крупами й макаронами. Особливо, роблять запаси пенсіонери й малозабезпечені, для яких ця війна уже стала майже фінансовим геноцидом. За словами експертів, ціни на борошно залишатимуться відносно стабільними в Україні, проте крупи можуть здорожчати.

Як вважає головна наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку ННЦ ІАЕ Світлана Черемісіна, гречка може здешевшати ще на 5-7%, борошно – на 0,5-1%. Рис та пшоно можуть зазнати незначного здорожчання на 2-4%. Не варто очікувати й дешевого хліба. Середня ціна хлібобулочних виробів продовжить поступове зростання у середньому на 0,5-2% на місяць.

– Хто його знає, куди влупить далі той чорт? У нас були вже прильоти. Хоч дехто собі й говорить, що ми далеко, нас бомбити не будуть. Але Бог лише знає, чого ще чекати від того “сусіда”. Уже зруйнували пів України і далі бомблять, нищать ракетами села й українські міста. Взялись нині за дамби… Але, дасть Бог, потонуть й вони в тій воді.

Скільки болю завдав той москаль нашій державі, – зі смутком розповідає пенсіонерка пані Олеся. Жінка вже зараз готує запаси, адже боїться, що імовірно, як вона відзначає, з продуктами буде вкрай важко, а то й взагалі буде значний дефіцит в магазинах.

– Готуватись потрібно. Зима прийде скоро, ціни уже зависокі, не для нас – пенсіонерів, – констатує Олеся.

– Помалу роблю запаси. Вродила, Богу дякувати городина. Є свій часник та цибулька. Дасть Бог, буду мати хорошу картоплю. Уже насушила собі окропу, один склала у морозилку, щоб мати на зиму. Також полуницю відкладаю потроху на зиму, файна цього року вродила, – відзначає бабуся.

З магазинним товаром важко, але стараюсь, як лишень можна, економлю й обтягуюсь. За пенсію запаслася мукою, олією, купила міх цукру та гречки. Потрібно ще буде накупувати свічок й сірників, бо обіцяють, що знову відключатимуть світло. На генератор не маю грошей, а задарма ніхто не віддасть, – каже пенсіонерка пані Олеся.

Відзначмо, торік, із початком повномасштабного російського вторгнення у регіонах держави люди активно садили “Сади перемоги” на випадок значної продовольчої кризи. В цей час в областях України, й зокрема на Закарпатті в місцевих громадах продовжують обробляти земельні угіддя, на яких й цьогоріч висадили картоплю та кукурудзу та інші необхідні сільгоспкультури.