НАТО після війни Путіна: місце України, шанс на нове дихання чи початок кінця

Повномасштабна війна Росії проти України, розв’язана Кремлем 24 лютого 2022 року, назавжди змінила світ.

Незважаючи на численні попередження західних розвідок, ніхто й уявити собі не міг, що у 21 столітті в самому центрі Європи через понад 80 років після закінчення Другої світової спалахне справжня кривава війна з бомбардуваннями і вбивствами десятків тисяч людей.

Зараз дуже модно обговорювати, хто й як готувався до повномасштабного російського вторгнення. Але світ дуже добре пам’ятає промову Володимира Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції 19 лютого 2022 року:

“Невже світ забув свої помилки 20 століття? До чого призводять спроби умиротворення? Як питання, навіщо вмирати за Данциг, обернулося необхідністю вмирати за Дюнкерк, і за десятки інших міст Європи й світу ціною в десятки мільйонів життів? Це страшні уроки історії. Я лише хочу переконати, що ми всі з вами читали одні й ті ж самі книжки. А отже, однаково розуміємо відповідь на головне запитання: як так сталося, що у 21 столітті в Європі знову йде війна й гинуть люди? Чому вона триває довше, ніж Друга світова війна? Як ми дійшли до найбільшої безпекової кризи від часів Холодної війни?”.

Цю промову Зеленський виголошував за п’ять днів до початку великої війни, поки ключові західні амбасади поспіхом збирали речі й тікали в напрямку Польщі, кидаючи Україну наодинці з ворогом майже без зброї. Ось це і є страшні уроки історії, які ніколи більше не мають повторитися.

Повномасштабне російське вторгнення, хоч і не одразу, все ж змусило Захід прокинутися. Вже всім очевидно, що повоєнного світового ладу більше не існує. В ключових європейських столицях починають розуміти, що до цієї великої війни призвела ціла низка помилок, яких припустилися їхні лідери після закінчення Холодної війни та розвалу Радянського Союзу.

Європейські держави нарешті починають зміцнювати свої війська й оборону, бо Росія відкрито погрожує країнам східного флангу НАТО. Та чи готовий Захід виправляти свої помилки? Як зміниться НАТО після закінчення повномасштабної війни Росії проти України? І найголовніше, чи стане Україна членом Альянсу?

Базуючись на інтерв’ю з європейськими й американськими експертами та дипломатами, ТСН.ua зібрав відповіді на ці запитання в цьому тексті та документальному фільмі за підтримки американського Pulitzer Center.

Тінь Бухареста

Чи був шанс запобігти повномасштабній російській війні, яку Путін розв’язав проти України 24 лютого? Відповідь однозначна. Так, був, якби Україна стала членом НАТО, як це й було обіцяно на Бухарестському саміті Альянсу 2008 року.

Вже тоді Путін не визнавав суверенітету України. Саме в Бухаресті 14 років тому на саміті НАТО він сказав тодішньому президенту США Джорджу Бушу:

“Ти ж розумієш, Джордже, що Україна – це навіть не держава. Що таке Україна? Частина її територій – це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами”.

Тоді, злякавшись погроз Путіна застосувати ядерну зброю, якщо НАТО наблизиться до російських кордонів, Франція і Німеччина заблокували надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства в НАТО. А вже за чотири місяці, в серпні 2008 року, російські танки стояли під Тбілісі.

“Я розмовляв із Меркель. Я знаю її 20 років. І вона завжди говорила, що Путін бреше. Тому вона ніколи не вірила Путіну. Вона сказала мені особисто під час розмови сам на сам, що зовсім не довіряє Путіну. Вона сказала, що він бреше”, – сказав в інтерв’ю ТСН.ua депутат Бундестагу від ХДС Томас Гайльман.

Ми записували це інтерв’ю ще в травні, коли ЗСУ завдали першої стратегічної поразки російській армії, розбивши її під Києвом. Тоді ж не під запис деякі німецькі експерти, з якими ТСН.ua мав зустрічі в Берліні, прямо говорили:

“Ви маєте триматися так довго, як можете, бо вони потім прийдуть по нас, велика війна з Росією неминуча”.

Німецькі експерти так казали, бо не вірили в перемогу України у війні проти ядерної Росії, додаючи запитання: а що ж, власне, вважати перемогою України? Замість визнання очевидного факту колективної відповідальності Заходу за розв’язаний Путіним кривавий геноцид українців. Ангела Меркель, яка керувала Німеччиною 16 років, може й не вірила Путіну, але відчайдушно провадила політику умиротворення агресора. Зрештою, вона зашкодила й самій Німеччині, яка опинилася в тотальній залежності від російських енергоносіїв.

Томас Гайльман чесно визнає, що політика Німеччини щодо Росії була помилковою. Але чи готовий Берлін виправити одну з найголовніших своїх помилок – розблокувати для України дорогу до членства в НАТО? Гайльман в інтерв’ю ТСН припустив, що, можливо, якби Україна почала активний рух до НАТО після Бухарестського саміту 2008 року, Путін почав би війну вже тоді. Проте зараз, за його словами, після перемоги у війні з Росією Україна має всі шанси стати повноправним членом як ЄС, так і НАТО.

Через 14 років після Бухарестського саміту Захід нарешті починає розуміти, що політика умиротворення Росії не спрацювала. Та й у Кремлі скинули маски. Колишній президент Росії, а нині заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв заявив, що ще війна проти Грузії 2008 року була сигналом США й НАТО щодо необхідності дослухатися до якихось там побоювань Росії щодо загроз її власній безпеці.

Повномасштабному нападу на Україну 24 лютого 2022 року передували погрози заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова на адресу США й НАТО “збирати манатки й забиратися на рубежі 1997 року”, поставивши таким чином під сумнів п’ять хвиль розширення Альянсу до 2020 року, коли членами НАТО стали 14 країн.

Вже зараз, через майже сім місяців війни, коли Київ встояв, а ЗСУ перейшли до контрнаступу, звільняючи південь і Харківщину, хоча Захід давав нам три дні, очевидно, що Росія хоче просто стерти Україну з політичної мапи світу. А потім взятися до інших країн. В Кремлі не приховують, що хочуть воскресити Радянський Союз, чи, як вони це називають, – “історичну Росію”.

“Я вважаю, що головна мета – це те, що Путін сказав, звертаючись до внутрішньої аудиторії. Це відновлення Російської імперії. Це його головна мета”, – сказав в інтерв’ю ТСН.ua міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс.

Але й Захід, хоч і з запізненням, це дуже добре розуміє. Можливо, саме тому президент Франції Еммануель Макрон вже майже покинув спроби переконати Путіна, а канцлер Німеччини Олаф Шольц опановує зенітну артилерійську установку Gepard і підтримує членство України в ЄС.

Як війна Путіна змінила НАТО

На першій пресконференції після обрання президентом, 25 березня 2021 року, Джо Байден сказав такі слова:

“Це зрозуміло, цілком зрозуміло. І більшість дослідників зі всієї країни, не хочу зараз їх перераховувати, погодяться зі мною, що це битва між важливістю демократій у 21 столітті та автократій. Якщо ви помітили, Росія більше не говорить про комунізм, вона зараз за автократію, коли важливі рішення ухвалюються керівником країни. На це ставка. Ми доведемо, що демократія працює”.

Ця заява пролунала в розпал першого масштабного скупчення російських військ біля українських кордонів навесні 2021 року. Вже тоді американська розвідка по крихтах збирала дані щодо справжніх намірів Путіна. Проте Захід продовжував політику умиротворення агресора, припустившись ще двох фатальних помилок: Росії дали добудувати опальний “Північний потік-2”, а Байден особисто зустрівся з Путіним у Женеві.

“Справжні цілі Путіна лише в його голові. Моє припущення, ще задовго до війни я обдумував ідею. Ми не знаємо, чи Путін хворий, чи ні. Це лише спекуляція. Але ми точно знаємо, що молодшим він не стає. В Росії стоїть питання транзиту влади. Тому, я думаю, Путін уявляє, що йому треба створити більший проєкт, якщо можна так сказати, і люди сперечаються, чи це Радянський Союз-2, чи навіть Російська імперія”, – сказав в інтерв’ю ТСН.ua міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.

Міністр припустив, що Путін прагне створити великий геополітичний проєкт, який би охоплював Грузію, Молдову, Україну, Білорусь і навіть Вірменію, щоб увійти в історію збирачем російських земель, а вже потім у реінкарнованому СРСР чи, як це називають у Кремлі, “історичній Росії”, передати владу наступнику. Недарма ж, за словами міністра закордонних справ Фінляндії Пекки Гаавісто, Путін почав порівнювати себе з Петром І.

З литовським та фінським міністрами ТСН.ua спілкувався на полях саміту НАТО в Мадриді, який можна вважати історичним. Російська повномасштабна війна проти України змусила блок прокинутися. Здається, Альянс згадав мету свого існування.

По-перше, союзники ухвалили нову Стратегічну концепцію Альянсу на наступні 10 років, де вперше визнали Росію найбільшою загрозою безпеці, миру та стабільності в євроатлантичному регіоні.

По-друге, до лав Альянсу вступають Швеція й Фінляндія.

“Путін прагнув “фінляндизації” Європи. А зараз отримує “натовізацію” Європи. І це саме те, чого він не хотів, але саме те, що потрібно зробити, щоб гарантувати безпеку Європи”, – заявив Джо Байден на саміті НАТО в Мадриді.

Швеція та Фінляндія вже давно досягли всіх стандартів і були готовими стати членами НАТО будь-якої миті. Але залишалися позаблоковими. Повномасштабна війна, яку Путін розв’язав проти України 24 лютого 2022 року, все змінила.

“Коли ми бачимо війну в Європі, коли наш сусід Росія нападає на Україну з 40-мільйонним населенням, використовуючи насильство, військову силу, намагаючись змінити там владу, нам стає дуже тривожно. І коли ми повернемося у минулий рік, ми у Фінляндії мали лише 30% підтримки вступу до НАТО. Зараз ми маємо майже 80%. Це показує, що громадяни Фінляндії хочуть мати максимум безпеки та взаємодії з країнами-членами НАТО в умовах, що зараз склалися”, – сказав в інтерв’ю ТСН.ua міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто.

Третій важливий підсумок Мадридського саміту НАТО – це суттєве зміцнення військової потуги на східному фланзі Альянсу. Загальна чисельність американських військовослужбовців в Європі збільшилася до 100 тис. осіб. У Польщі на постійній основі розгортається штаб 5-го армійського корпусу Збройних сил США. А в Румунії на ротаційній основі розміщена бригада до 3 тис. військовослужбовців та 2 тис. цивільного персоналу.

І останній, четвертий висновок, – це довгострокова стратегія НАТО з переозброєння України, яке відбувається просто на полі бою. Про це також домовилися союзники, пообіцявши надати Україні посилений Пакет підтримки, що зазначено у підсумковій декларації саміту НАТО в Мадриді. Проте відбувається це дуже повільно. Нам критично не вистачає дальнобійної артилерії, ракетних систем середньої дальності, авіації, ППО та ПРО. І це наочно продемонстрували російські ракетні удари по енергетичній інфраструктурі, що знеструмили низку українських областей.

На сайті НАТО є навіть окремий розділ “Відповідь НАТО на вторгнення Росії до України”. Але інформації щодо практичної допомоги Україні, як кажуть на Заході, on the ground (у перекладі з англ. “на землі” або ж “на полі бою” – ред.) там майже немає. Лише фрази, що “НАТО не становить загрозу Росії” та про “непоширення цієї війни за межі України”.

Так, багато процесів на Заході відбуваються непублічно. Та відомо, що, наприклад, Польща та кілька інших країн були готові передати Україні радянські винищувачі. Але США це заблокували. Те саме з постачанням Україні танків. За інформацією німецької преси, є неофіційна домовленість НАТО цього не робити. Як і немає згоди Вашингтона на постачання Україні своїх винищувачів та дальнобійних ракет (наприклад, дальністю 300 км) для артилерії.

За словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, зараз ми є свідками найнебезпечнішої ситуації в Європі від часів Другої світової війни, а повномасштабна війна Росії проти України може розтягнутися на роки.

“Те, що відбувається в Україні, жахливо. Але було б значно гірше, якби війна була між Росією та НАТО. У цьому конфлікті НАТО має два завдання: підтримати Україну й не допустити переростання конфлікту в повномасштабну війну між Росією та НАТО”, – сказав генсек НАТО Єнс Столтенберг 4 серпня у Норвегії.

З кожним новим постачанням озброєнь Україні Захід тестує російську реакцію. Проте, коли ми говоримо про НАТО, там досі бояться визнати: Європа вже опосередковано у війні з Росією. Альянс практично втратив Чорне море, до якого мають вихід три країни-члени НАТО, відмовившись свого часу ухвалити стратегію зміцнення безпеки Чорноморського регіону. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляє, що бомбардувальники Су-24 вже переобладнані під несення тактичної ядерної зброї. Білорусь межує з трьома неядерними країнами-членами НАТО: Латвією, Литвою й Польщею. Тому що довше Альянс буде відмежовуватися й зволікати, то ближче та швидше війна наближатиметься до його східних кордонів. Щоправда, вона вже там.

Майбутнє НАТО: чи можлива війна з Росією?

Головна битва між демократіями та автократіями розгортається просто зараз на полі бою в Україні. Світ занурюється в часи нової Холодної війни. За єдиним виключенням: зараз водорозділ проходить між демократіями й автократіями, а Кремль власними руками опускає над Росією нову залізну завісу.

На Заході єдині в тому, що Росія не має виграти цю війну. Проте, схоже, що там досі не мають стратегії перемоги України. Адже перша від часів Другої світової повномасштабна війна на європейському континенті – це колективна відповідальність.

“Президент Байден сказав, що ми не збираємося вступати в пряму боротьбу з американськими військами на полі бою, тому що не хочемо Третьої світової війни. Але ми дамо Україні можливості, необхідні для захисту своєї території від цієї агресії”, – сказав в інтерв’ю ТСН.ua посол США при ОБСЄ Майкл Карпентер.

Натомість вже згаданий нами Дмитро Медведєв заявляє, що це вони намагаються запобігти Третій світовій війні, тому й напали на Україну. Росія відкрито погрожує країнам Балтії, Польщі та віднедавна ще й Німеччині. Чи означає це, що війна може вийти за межі України, чого так боїться НАТО?

“Це можливо. Тому ми допомагаємо Україні, чим можемо. Ось чому ми в країнах Балтії та в Латвії наполягали на збільшенні чисельності військ НАТО в Балтійському регіоні. Тому ми дуже раді бачити, що Фінляндія та Швеція приєднуються до Альянсу”, – сказав в інтерв’ю ТСН.ua міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс.

Особливо реальних обрисів вихід цієї кривавої війни набуває на тлі ядерного тероризму, який провадить путінський режим. Захоплення Запорізької АЕС та можлива там ядерна катастрофа загрожує не лише Україні та й, власне, самій Росії. У Великій Британії та США вже заявили, що витік радіації на ЗАЕС буде порушенням 5 статті Північноатлантичного договору про колективну оборону. Тобто це буде вважатися нападом на весь Альянс.

Схоже, Адміністрація Байдена розуміє, що повномасштабна війна Росії проти України ризикує стати не лише затяжною, а й може вийти далеко за кордони сьогоднішнього театру військових дій. Саме тому збирається призначити генерала, який відповідатиме за військову місію з підтримки України, та присвоїть їй офіційну назву. А лендліз, на жаль, знову відкладається.

Кривава війна Росії, яка стала справжнім геноцидом українського народу, триває вже понад шість місяців. Що ж отримав Путін? Санкції, які вбивають російську економіку, десятки тисяч трун, зруйновану армію й тотальну ізоляцію. Чи визнав Захід свою найбільшу в історії помилку, якої припустився 2008 року?

“Обіцянки Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО, чинні. Ми маємо дотримуватися обіцянок. Це причина, чому ми не дамо цій дискусії згаснути. Мій дорогий друг, президент Зеленський сказав, що Литва прийматиме наступний саміт НАТО у Вільнюсі. І він висловив сподівання, що зможе його відвідати фізично”, – сказав ТСН.ua президент Литви Ґітанас Науседа на саміті НАТО в Мадриді.

Повномасштабна війна Росії проти України згуртувала та зміцнила НАТО. Путін так хотів відсунути Альянс подалі від Росії, що отримав на 1300 км більше НАТО на своїх кордонах. І Захід зробить ще одну історичну помилку, якщо після вступу Фінляндії та Швеції двері Альянсу зачиняться.

Україна переходить на стандарти НАТО вже зараз просто на полі бою, опановуючи сучасну західну зброю. Тому наступний саміт НАТО у Вільнюсі просто мусить стати історичним. Адже відбуватиметься він рівно за 10 років після сумнозвісного Вільнюського саміту Східного партнерства, де Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС, після чого почалася відкрита кривава війна Росії проти України.

Саме у Вільнюсі 2023 року Україна має почути: “Ми чекаємо на вас в НАТО, подавайте заявку”. А на перехідний період ми маємо отримати залізобетонні безпекові гарантії, а не черговий Будапештський меморандум, за прикладом тих, що були надані Великою Британією Фінляндії та Швеції, поки вони фізично не стануть членами НАТО.