Велика корупція в Чернівцях: депутати роздають землю собі та своїм родичам, а атовцям – немає

Велика корупція в Чернівцях: депутати роздають землю собі та своїм родичам, а атовцям – немає

Законодавство передбачає виділення земельних ділянок атовцям, але на місцях депутати блокують ці питання.

Після повернення додому з війни на Донбасі держава пообіцяла їм виділити невеликі земельні ділянки. Які в Чернівцях вони не можуть отримати вже рік, бо дістаються ці ласі шматки зовсім іншим людям.

ЧОТИРИ ДІЛЯНКИ – ДЛЯ ДЕПУТАТКИ ТА ЇЇ ДОНЬКИ
Депутатка Оксана Зубжицька ніколи не воювала в АТО, утім абсолютно безкоштовно отримала від держави 4 земельні ділянки. Щоправда, побачивши журналістів, миттєво про це забула та тікає від телекамери.

Прихильна доля не лише до депутатки, а й до її рідних

“Донька Зубжицької Оксани Петрівни також отримала земельну ділянку”, – каже правозахисниця Тетяна Лежух.

АТОВЦІ ОББИВАЮТЬ ПОРОГИ Й ОТРИМУЮТЬ ВІДМОВИ
Герой України, атовець Іван Сплавник захищав на Сході країни у найтяжчий час.

“Дебальцеве, там є “висота 318″, там я отримав своє перше поранення, міновибухову травму, струс головного мозку, закриту черепно-мозкову травму”, – каже чоловік.

Потім було ще одне поранення, Іван частково втратив зір, він живе з постійним болем. І не лише за себе. Його маленькій Софійці через хворобу, важко ставати на ніжки.

“У 10 років моїй дитині ставлять діагноз діабет другого типу, з приміткою, що у дитини був постійний стрес. Вона не бачила тата”, – розповідає Іван Сплавник.

Іван з дружиною та донечкою живуть в 15 житлових квадратах.

“У 2015 році, коли я лікувався після поранення, моя дружина прийшла у міськраду, пішла в 101 кабінет і написала заяву про отримання земельної ділянки”, – каже Іван.

Гарантованого державою житла та землі Іван не отримав до цього часу. Як і його побратим Юрій Піддубний.

“Ще рівно рік тому я в черзі був шостим. Сказали, що в травні буде фінансування. Після фінансування з радісною посмішкою мені сказали, що забезпечили три родини, але так склалося, що я став дев’ятий в черзі”, – розповідає військовий Юрій Піддубний.

Солдат Максим Сулейманов отримав контузію та порнення у живіт під Луганськом. Після поверення додому також хотів отримати землю. Як і тисячі інших військових, які захищали та захищають просто зараз життя українців.

“На черзі в місті зараз стоїть 1300 осіб, а по факту за цей рік черга не зрушилася з місця”, – говорить військовий Максим Сулейманов.

І це лише у Чернівцях. 1300 воїнів, які чекають на покращення житлових умов.

ДЕПУТАТИ, ЯКІ НЕ ГОЛОСУЮТЬ
Та місцеві детутати демонстративно ігнорують всі державні гарантії. Спосіб блокування – найпростіший: просто не піднімай руку за виділення атовцям землі.

“Для земельного рішення потрібно дві третини голосів. Це фактично не можливо без створення в залі єдиної думки, що це дійсно потрібно”, – каже військовий Юрій Піддубний.

У Чернівцях, кажуть військові, зараз ідуть активні політичні розбірки між новими та старими господарями міста. Голосують лише за те, де є особистий інтерес, кажуть військові. І атовці в цей інтерес не входять.

“Рідне місто” не голосують, також партія Михайлішина, також “Народний контроль”, – говорить військовий Юрій Піддубний.

Василь Продан – один з тих, чия партія відмовляє атовцям у сотках.

“На жаль, не я зараз керую містом”, – відповідає депутат Чернівецької міської ради Василь Продан на запитання, чому не голосуе за виділення землі атовцям.

І в нього справді є чого жалкувати. Бо тепер важко буде повторити наприклад таку випадковість, що рідна сестра Василя Продана Оксана Бабич отримала майже 3 гектари землі буквально в центрі Чернівців. І наголовніше за ціною, яка вражає навіть далеких від земельних питань.

“Якщо говорити про вартість земельної ділянки, то ця вартість становить трохи більше 200 гривень за квадратний метр”, – розповідає правозахисниця Тетяна Лежух.

Василь Сафронович, звичайно, заперечує свою причетність до такої вигідної угоди своєї рідні.

“Це її бізнес, вона сама його веде”, – пояснив Василь Продан. А на запитання, чому не всі атовці можуть отримати землю, запевняє: “Ні, звичайно, можуть, всі можуть”. Але не голосує за це рішення.

Ще один лідер, який не голосує, Віталій Михайлішин, на запитання ТСН.Тижня відповідає також дуже завуальовано.

“Іде робочий процес, сесію ніхто не зриває, депутати мають свої права”, – пояснює депутат Віталій Михайлішин, чому не голосує.

Михайлішин при владі у місті також давно. У далекому 2014-му він був на боці тих, хто дозволив окупацію України.

“Так, я член Партії регіонів, я підтримую президента Януковича, не виходжу я з партії”, – казав 2014 року Віталій Михайлішин.

У 2020 році він прийшов до влади уже своєю партією. Але перед цим, дивним чиним, кардинально змінивши свої погляди і на Майдан, і втікача Януковича.

“Я ніколи не був в тій партії, я був від тієї партії, я ніколи не підтримував людей, які розганяють студентів”, – стверджує депутат Віталій Михайлішин.

“Виходить, що “Рідне місто”, Михайлішин і “Народний контроль” – та сама сепарня, яка зараз воює з нами на сході нашої країни”, – говорить військовий Максим Сулейманов.

І тут важливо, що жодної відповідальності місцеві депутати за те, що вони порушують права військових, не несуть. А подібне відбувається ледь не в кожному регіоні країни.

ЧИ Є ВИХІД?
У 2018 році було створене Міністерство ветеранів, завдання якого якраз врегулювати такі спірні питання, як виділення землі ветеранам АТО та їхнім сім’ям. ТСН.Тиждень звернувся до них за допомогою і одразу спіткнувся.

“На жаль, людини, яка може відповісти на ці запитання, зараз немає і не буде найближчим часом. Розумієте, потрібен єдиний реєстр, який включататиме всіх воїнів, які отримали землю, а які на черзі. Він зараз в роботі. Коли він буде, це допоможе атовцям”, – пояснила прессекретарка Мінветеранів.

Що робити з депутатами, які не голосують, – “відповідальності немає, але ви ж розумієте, на жаль, багато депутатів не патріотів, сепаратистів. Інакше, як пояснити, що вони не голосують за землю тим, хто захищав їх на сході”.

“Давайте, я зателефоную відповідальнии особам, ми втрутимося”, – запевнили в Мінветеранів.

Тим часом зростає відчуття несправедливості тих, кого держава покличе першими у випадку біди на фронті. І все тому, що не може проконтролювати виконання власних рішень у регіонах. Роками створювати реєстр – це якась слаба відповідь на саботаж перефарбованих соратників Януковича.