Українцям приготували нові зарплати, ціни і держборг: чого чекати від Бюджетної декларації

Верховна Рада ухвалила постанову про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки. Це рекомендації для складання бюджетів країни на наступні 3 роки. Але дані у фінальному документі можуть бути зовсім іншими і передумови до цього є вже зараз.

Які економічні показники прогнозують Україні на найближчі роки і чи реалістичні вони – аналізував OBOZREVATEL.

Що з макроекономічними показниками?
Бюджетна декларація дає досить оптимістичний прогноз для нашої економіки. Зокрема, зростання ВВП буде прискорюватися. Очікують, що:

у 2022-му ВВП виросте на 3,8%;

у 2023-му – на 4,7%;

у 2024-му – на 5%.

Що стосується облікової ставки НБУ, то вона повинна впасти з прогнозованих 7,5% цьогоріч до 5,2% у 2024-му.

Курс гривні до долара повинен трохи зрости. Якщо в 2021-му очікується показник на рівні 28 грн за долар, то у 2024-му – вже 29,2 грн.

Але цей прогноз – ще не фінальний. “Коли на рівні Кабміну цю декларацію розробляли й ухвалювали, вже були деякі розбіжності з іншими урядовими прогнозами, – розповідає керівник із політичних питань Київської школи економіки, в.о. міністра економіки (2020) Павло Кухта. – Зокрема, з макроекономіки. Деякі коригування явно будуть, тут сумнівів немає. В основу покладено урядовий прогноз, а він не завжди збувається”.

Навіщо Україні потрібна Бюджетна декларація?
Бюджетна декларація – це ще не бюджет. Але це той документ, якому бюджет повинен відповідати. Це прогноз розвитку економіки, але в економічні процеси можуть втручатися і непередбачені фактори, тому очікувати, що ця декларація буде виконана до копійки – не варто.

“Ситуація швидко змінюється, і перегляд прогнозів і бюджетів – це нормально, – каже заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. – Перегляди прогнозів залежно від ситуації постійно роблять економісти, великий бізнес, банки. Великий плюс наявності середньострокової декларації – не так конкретні цифри, скільки заданий курс державної політики і межі витрат. Ось відхилення від них уже доведеться пояснювати”.

Загалом Бюджетна декларація робить державну політику більш прогнозованою для всіх учасників процесу. Такий прогноз важливий як для органів влади, так і для приватних гравців.

Чи будуть виконані показники бюджету?
Дефіцит бюджету в наступні роки повинен різко скоротитися. Якщо у 2021-му він запланований на рівні 5,5% від ВВП, то:

у 2022-му – 3,5% від ВВП;

у 2023-му – 3% від ВВП;

у 2024-му – 2,7% від ВВП.

Загалом показники реальні й здійснювані, каже Репко: “Відповідальне витрачання коштів платників податків і скорочення бюджетного дефіциту – правильна політика в країні, для якої борги дуже дорогі. Якщо уряд і депутати зможуть приборкати “примхи” й оптимізувати видаткову частину, дефіцит у межах 3% ВВП цілком реальний”.

Але залишається запитання до політичної спроможності уряду та парламенту дотримуватися таких показників. Адже поки з того переліку пропозицій, які депутати подали до Бюджетної декларації, складається враження, що вони не хочуть зменшувати темпи зростання витрат, каже керівниця Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак:

“Ми бачимо в зауваженнях депутатів значну кількість ініціатив, які будуть вимагати додаткового зростання видаткової частини бюджету. Це означає, що або Мінфіну доведеться шукати додаткові джерела швидшого зростання надходжень, або йому буде складніше виходити на такі показники дефіциту”.

Чи зменшиться держборг?
Останніми роками державний борг України почав зростати. Але до 2024-го його збираються скоротити. Граничний обсяг державного боргу на 2022-й передбачено на рівні 51% від ВВП, у 2023-м – 49%, а у 2024-му – вже 47%.

Держборг безпосередньо пов’язаний із дефіцитом бюджету. По-перше, нові позики – це одне з джерел фінансування дефіциту. По-друге, якщо бюджет держави занадто “роздутий” – це свідчить про неефективну політику, відповідно, зменшує довіру кредиторів і позики стають “дорожчими”. Тому для того, щоб борг перестав рости і почав зменшуватися, потрібні передусім невеликі показники бюджетного дефіциту.

“Якщо уряд зможе дотримуватися тих показників стосовно дефіциту, які він заклав, тоді, на мою думку, відповідно і показники зменшення рівня держборгу будуть реалістичні”, – уточнила Марчак.

Але Кухта додає: щоб швидко погашати держборг, потрібна також боргова стратегія, якої в нас поки немає. А без неї складно сказати, звідки братимуть кошти. “У мене велике запитання, якщо не буде, наприклад, траншу МВФ, як взагалі можуть бути виконані такі боргові показники?” – цікавиться експерт.

Що буде з інфляцією?
Як заплановано, до 2024 року темпи інфляції повинні знизитися до 5% на рік. А в середньому в розрізі трьох років темпи інфляції становитимуть: 5,5%

Водночас за цей самий період очікується зростання мінімальної заробітної плати – до 7665 грн. У розрізі трьох років воно становитиме в середньому 5,7%. Разом із мінімальною зарплатою повинні рости всі зарплати і пенсії. Тому можна очікувати, що зростання доходів населення у разі виконання цього плану відповідатиме темпам інфляції. Але це – за вдалих розкладів.

“У мене є сумніви в тому, що інфляція буде падати, – каже Кухта. – Це залежатиме і від політики НБУ, і від політики центральних банків інших країн”.

Бюджетна декларація – це план роботи, виконання якого буде залежати як від комплексної політики нашої держави, так і від зовнішніх факторів. Тому цифри в цьому плані можуть коригуватися. Головне, щоб було дотримано закладення тенденції. Чи будуть ці тенденції в бюджеті – ми побачимо вже восени, після презентації бюджету-2022.