Роз’яснення спрощеної системи вступу для дітей з тимчасово окупованих територій.
Як насправді змінилася система вступу у виші дітей з ТОТ та чому вона потрібна, пояснює адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова на сайті організації.
Як відбувався вступ дітей з тимчасово окупованих територій та що змінили
Спрощений порядок вступу абітурієнтів з окупованих територій Донбасу та Криму діє з 2016 року. Вона передбачає, що діти з окупованих територій можуть вступити до певного переліку вищих навчальних закладів без ЗНО, атестату про шкільну освіту та без паспорта. Ця система пояснюється тим, що учні з окупованих територій вже понад шість років не вчать українську мову та літературу в навчальних закладах.
І на підготовку до ЗНО вони мають витрачати більше сил та грошей. Це значно посилює нерівність між абітурієнтами з окупованих та підконтрольних Україні територій. Щоб отримати атестат про шкільну освіту для вступу дітям з окупованих територій потрібно вчитися дистанційно або екстерном в школах на підконтрольних територіях. Для отримання атестатів діти мають скласти всі предмети шкільної програми. Та крім того, на окупованих територіях діти не можуть отримати паспорт громадянина України.
Абітурієнти з непідконтрольних територій не можуть відібрати бюджетне місце у інших вступників. Вони конкурують за квоти між собою.
Ця квота з 2016 року складає 2500 місць. І якщо раніше ця квота була тільки для вступників з Криму, то зараз її розширили й для учнів з Донбасу. Раніше ці абітурієнти взагалі не мали квот.
По суті, єдиною суттєвою зміною є розширення переліку закладів, куди можуть вступати за спрощеною системою діти з ТОТ.
З 2016 року абітурієнти без атестата, ЗНО та паспорту могли вступати лише до обмеженого переліку вишів – трохи понад 70. Для абітурієнтів з Криму це були переважно заклади в Херсонській, Одеській, Миколаївській та Запорізькій областях, для вступників з Донбасу – в Донецькій та Луганській областях (в тому числі й переміщені виші). За новими змінами абітурієнти з ТОТ можуть вступати до будь-яких навчальних закладів на підконтрольних територіях.
Чому такі заходи потрібні?
Навіть попри спрощення системи вступу для випускників з тимчасово окупованих територій, щорічно цей шлях проходили не так вже й багато дітей. Наприклад, з Криму в середньому вступали в українські виші 240 дітей. Це пояснювалося, зокрема, невеликим вибором вишів, куди можна вступити за спрощеною системою, відсутність деяких напрямків підготовки в цих вишах, а також не дуже висока якість навчання та матеріального забезпечення окремих закладів з переліку.
Ще одним поштовхом до змін став COVID-19. Понад тисячу дітей з тимчасово окупованих територій зареєструвалися на ЗНО. Та багато дітей банально не змогли потрапити на підконтрольну територію через закриті на карантин КПВВ. А коли українська влада спростила для цих абітурієнтів процес перетину лінії розмежування, проросійські бойовики перестали випускати дітей на ЗНО.
За інформацією Донецької облдержадміністрації, 459 дітей з окупованих територій – 89% охочих взяти участь у ЗНО – не змогли перетнути лінію розмежування. А за даними громадських організацій мобільний оператор на окупованій частині Донецької області розсилає повідомлення із закликом вступу до Російських вишів.
Такі зміни в законодавстві – реальний приклад задекларованої багато років назад програми реінтеграції.
Дітям, які будуть вступати до вишів сьогодні, на момент початку війни було 11-12 років. Частина українських дітей провела останні шість років в умовах окупації. І вступ до українських вишів для них – шанс на краще життя на підконтрольній Україні території. Після вступу вони зможуть розказувати про реальне життя в на підконтрольній території своїм батькам, рідним, друзям. І це розуміє окупаційна влада та робить все, щоб стати цьому на заваді.
Але такий крок українського парламенту надає змісту розмовам про реінтеграцію українських громадян, що залишилися на окупованих територіях.
Шукайте деталі в групі Facebook