Заради кохання хоч на край світу.
Першою героїнею стала рідна сестра актора Романа Луцького – Христина Амірза, яка заради коханого Марка зважилася на переїзд до Саудівської Аравії, де живе вже 10 років. Там вона знайшла не лише сімейне щастя і купу добрих кулінарних рецептів, але й улюблену справу, яку відшукала, рятуючись від нудьги в чотирьох стінах. Тож читайте – чому Христині заздрять саудівки, як їй вдалося здійснити революцію в місцевій моді та з чим жінка і досі не може змиритися.
Любов за кордоном
«Марк одразу привернув мою увагу, – всміхається Христина. – Це була навіть не симпатія, а цікавість. Він мав дуже арабську зовнішність: великі й чорні, як вуглинки, очі, чорна борода, чорні кучері… Подумала, він значно старший, хоча насправді ми однолітки. А яка в Марка була харизма – майже всі дівчата за ним упадали. Але не я. Саудівська Аравія здавалася такою недосяжною і геть чужою».
Дівчина з Боднарева після закінчення школи поїхала до Німеччини на курси з вивчення німецької мови, які тривали рік. Потім планувала вступити до одного з німецьких вишів. Саме там – за кордоном – вона і зустріла свого майбутнього чоловіка. Марк одразу взяв ініціативу у свої руки. З часом хлопець навіть познайомив прикарпатську подругу зі своїми батьками, коли ті приїхали у гості.
Додому дівчина повернулася вже закохана по вуха. Марк – теж. Вони щодня спілкувалися по телефону, обом надходили шалені рахунки за таку розкіш. Батьки і Марка, і Христини гнівалися, мовляв, досить уже цих романтичних забавок, час оговтатися і попрощатися назавжди – майбутнього в цієї пари і так немає. Однак закохані думали по-іншому.
Мама дівчини була дуже налякана, адже це арабська сім’я. Однак, як запевняє прикарпатка, уже згодом, коли почала жити в Саудівській Аравії, вона зрозуміла, що реально можна остерігатися лише якщо потрапляєш у мусульманську родину.
Христині ж пощастило, бо Марк із християнської сім’ї. Його батьківщина – не Саудівська Аравія. Батько – сирієць, мама – ліванка, жили в Сирії. Коли батькові запропонували роботу в Саудівській Аравії, переїхали туди.
Крига скресла
В Івано-Франківську Христина рік провчилася в ІФНТУНГ на спеціальності «Документознавство», однак на другий курс у виш не пішла. Відчула, що надто творча і це геть не її шлях. Спершу закінчила курси перукаря-стиліста. Потім опанувала ази дизайну в київському ВНЗ. Протягом усього часу Марк постійно був не лише на зв’язку, але і в серці Христини.
«Він підкорив мене потужною харизмою, – каже дівчина. – І впертістю. Він навіть більш упертий за мене. А Марк розповідав, що я вразила його своєю внутрішньою чистотою і ніжністю. До знайомства зі мною Марк знав про українок зовсім з іншого боку. Багато українських жінок працюють у нічних клубах Лівану».
Коли рідні араба завітали до новоспечених родичів на Прикарпаття, були приємно вражені. Тим паче гостювання припало якраз на Різдвяні свята. Колядки, святкові наїдки, національний одяг, батько Христини грав на баяні – іноземні гості в житті такого не бачили. Сестра Марка взяла собі на згадку українську хустку і вишиванку. Сказала тоді: «Напевно, світ дійде до того, що виживатимуть тільки ті народи, які ближчі до землі, до природи, до своїх вікових звичаїв… Такі, як ваші українці…»
Марк ретельно готувався до зустрічі з батьками коханої. Привіз цікаві презенти. Татові вручив красиву коралову вервичку – на такій моляться чоловіки в Саудівській Аравії. Мамі подарував парфуми, а бабусі – багато арабських солодощів. Аж тоді крига скресла – Марк підкорив українських родичів своєю відповідальністю і, знову ж таки, харизмою.
Шукайте деталі в групі Facebook