Двійко братиків без батьківської любові не втратили віри у людей. Діти обожнюють обійматися і горнутися. І кожного, хто приходить до них у дитячий будинок, огортають увагою, бо вірять: знайдеться сім’я, яка подарує їм інше життя, пише Zaxid.Net
Артуру ‒ сім років. Він вже школяр. А молодший братик – Сашко, йому лише чотири з половиною.
«Я би хотів жити з мамою і з татом», ‒ поділився емоціями менший Сашко.
Хлопчики мріють, що коли б жили з батьками, то разом би гралися. І обов’язково були б чемними. Тож поки дозволяють собі бешкетувати. Діти зpaнені: тато їхній пoмeр. Мама через бідність віддала до дитячого будинку Артура. А за якийсь час і Сашко потрапив до лікарні через недоїдання. Відтак теж опинився у дитячому будинку. А маму позбавили батьківських прав, бо перестала ними цікавитися.
«З Артуром я люблю в іграшки бавитись. Люблю його. А він – мене», ‒ додав Сашко.
Діти хапаються за будь-яку увагу, туляться до незнайомців. І поки що усі їхні приємні спогади і сподівання пов’язані зі сім’єю, у якої гостювали за океаном.
«Мої друзі в Америці. Я там був. І ще поїду», ‒ розповів старший Артур.
Через це Артур любить літати на літаку і їсти кашу, якою його там гостили: «Люблю кашу, макарони, борщик, курочку. Все люблю їсти».
А ще, коли знайдеться добра сім’я для усиновлення, батьки мусять пам’ятати, що приносить радість молодшому.
«Я люблю гуляти. Мультики люблю дивитися. А ще співати», ‒ додав Сашко.
Телефони для довідок: +38 (032) 235-40-40, +38 (032) 297-58-83
Шукайте деталі в групі Facebook