4 січня православні відзначають велике свято – іменини святої Анастасії Узорошительниці, якій моляться вагітні дівчата і жінки, щоб пологи і вся вагітність проходили вдало.
Ця свята за життя допомагала в’язням, тому її вважають покровителькою ув’язнених, особливо несправедливо засуджених. Їй також моляться про зцілення від хвороб і про захист від чаклунських чар.
Історія свята
На початку IV століття на Церкву обрушилася нова хвиля кривавих гонінь. Тисячі мучеників прийняли смерть за Христа.
Під час гонінь Діоклетіана на християн, до полонених приходила жінка в одязі жебрачки. Вона годувала, лікувала, а коли була можливість, і купала в’язнів. Звали цю жінку Анастасія. Вона була дочкою знатних батьків. Мати Анастасії була таємною християнкою і робила все можливе, щоб її дочка отримала християнське виховання. Але після смерті матері батько-язичник видав дівчину заміж за такого ж язичника Публія.
Коли Публій дізнався, що його дружина ходить до ув’язнених християн і сама сповідує християнську віру, він побив її і замкнув в будинку. На той час батько Анастасії теж помер, і їй дісталася багата спадщина. Публій задумав замучити дружину до смерті, щоб заволодіти ним. Однак його задуму не судилося здійснитися: римлянин незабаром відправився з посольством в Персію і по дорозі він потонув в морі. Тепер Анастасії ніхто не заважав розпоряджатися своїм життям і майном так, як вона вважає за потрібне. Вона стала щедро роздавати те, що мала.
Імператору Діоклетіану донесли, що римські темниці переповнені християнами, які стійко переносять всі муки. Тоді імператор наказав в одну ніч умертвити всіх в’язнів, крім чоловіка на ім’я Хрисогон. Йому належало відправитися до Доіклетіана в Аквилею. Імператор особисто допитував Хрисогона і переконував його зректися Христа і принести жертву ідолам, але всі його спроби виявилися марними. Тоді він розгнівався і наказав відрубати Хрисогон голову і кинути в море. Тіло і голову мученика незабаром викинуло хвилями на берег. Там їх знайшов пресвітер Зоіл. Він поклав святі мощі в ковчег і сховав у себе вдома.
Хрисогон був учителем Анастасії. Після мученицької кончини він з’явився Анастасії, що послідувала за ним в Аквилею, і вказав їй шлях до Зоїла. А самому Зоїлу він відкрив, що скоро візьмуть смерть за Христа Агапія, Хіоні та Ірина – юні християнки, які жили неподалік. Він звелів направити до них Анастасію, щоб вона духовно зміцнила цих дів перед прийдешніми муками.
Виконавши заповідане учителем, Анастасія почала мандрувати. Свята пройшла через всю Грецію та Македонію. Всюди вона ревно служила в’язням, поки сама не виявилася в темниці. Правитель області погрожував їй муками і намагався схилити до зречення від Христа. Бачачи, що у нього нічого не виходить, він передав святу язичницькому жерцеві Ульпіану. Жрець поклав перед Анастасією з одного боку золото і коштовності, з іншого – знаряддя тортур, і запропонував вибрати між ними. На його подив, було вибрано зовсім не золото. Тоді Ульпіан вирішив осквернити чистоту своєї жертви. Але як тільки він доторкнувся до Анастасії, відразу осліп. З жахом побіг жрець до капища, закликаючи своїх богів, але по дорозі впав і помер. Анастасія ж вийшла з в’язниці і продовжила своє служіння.
Незабаром свята Анастасія була схоплена вдруге і засуджена до голодної смерті. Вона провела у в’язниці без їжі шістдесят днів, але голод не заподіяв їй ніякої шкоди. Тоді правитель наказав втопити святу в морі разом з іншими в’язнями. Коли корабель вийшов у відкрите море, воїни просвердлили в ньому отвори, а самі пересіли в човен. В’язням явилась свята Феодотія, яка допомагала святій Анастасії і була страчена незадовго до цих подій, і повела корабель до берега. Вийшовши на сушу, чудом врятовані 120 чоловік увірували в Христа і були хрещені святими Анастасією та Євтихіаном – християнином, який теж був на цьому кораблі. Незабаром всі вони були схоплені і віддані на мученицьку смерть.
Святу Анастасію хрестоподібно розтягнули між чотирма стовпами над розведеним багаттям. Її тіло, не ушкоджене вогнем, одна благочестива жінка Аполлінарія поховала в саду. В кінці V століття мощі святої Анастасії були перенесені з Сірміум (суч. Сремська-Мітровіца, Сербія) в Константинополь, звідки розійшлися по Європі. Релікварії з мощами святої великомучениці Анастасії також зберігаються на горі Афон, в Римі, в хорватському місті Задар, в монастирі баварського міста Бенедіктбоерн. Чесна глава знаходиться в монастирі Анастасії Узорішительниці в горах, недалеко від грецького міста Салоніки.
Традиції
У народі святу Анастасію прозвали Узорошительницею, так як вона допомагала позбутися від тяжких уз і страждань.
Свята Анастасія протегує вагітним жінкам і ув’язненим.
У цей день подавали пісну кашу і пригощали нею вагітних, щоб були повні сил і не хворіли. Так само треба було неодмінно в цей день славити предків сім’ї та особливо тих, хто дарує життя – матері
У цей день вишивали рушники. Вагітні жінки вишивали рушники, які повинні були служити оберегом при пологах. Вишивальниць називали узорніцами, а вишивку – узорочьєм, що також було пов’язане з прізвищем цієї святої.
На Анастасію кололи свиню, тобто проводили свіжину, щоб приготувати багато делікатесів до різдвяного столу.
Що категорично не можна робити в цей день
4 січня в День святої Анастасії заборонялося бити тварин, в іншому випадку людину можуть наздогнати хвороби і виникнуть проблеми з ногами.
У цей день не можна було проколювати вуха, інакше вони довго не гоїлися.
Заборонялося ходити босоніж і в’язати, так як це могло привести до арешту будь-кого з родичів.
Вважається, що 4 січня сняться погані сни, які пророкують біду. Добре, якщо в цей день людині нічого не насниться.
Шукайте деталі в групі Facebook