Тарифи на комунальні послуги в опалювальний сезон: що змінилось та скільки доведеться платити
Незабаром розпочнеться опалювальний сезон, який, за очікуваннями, може бути складнішим за попередній. Збільшиться і навантаження на гаманці українців, попри те, що подорожчали не всі послуги житлово-комунальної сфери. Скільки доведеться заплатити за комуналку взимку, розповідає OBOZREVATEL.
Найбільше в майбутньому опалювальному сезоні українці сплачуватимуть за електроенергію. Особливо високими будуть витрати у разі, якщо оселя опалюється завдяки електричної теплої підлоги чи електричних котлів. Крім того, зростуть платіжки за воду у невеликих населених пунктах.
Згідно з нормативами споживання, якщо в оселі із газовою плитою та гарячим водопостачанням проживає чотири людини, витрати ресурсів в середньому складають:
13,2 куб.м газу;
8 куб.м холодної води;
6,4 куб.м гарячої води;
1,4 Гкал тепла.
Минулоріч за послуги в такому обсягу в Києві доводилось платити 3721 грн. З них 626,5 грн – за гарячу воду, 401 грн – за холодну воду, 2316 грн – за опалення, 273,6 грн – за світло, 105 грн – за газ.
Так як для киян за рік ціни на комунальні послуги майже не змінилися (за винятком електроенергії), то сума за цей комплекс послуг може зрости на 228 грн.
Водночас мешканцям невеликих населених пунктів пощастило менше, адже там водопостачання дорожчатиме. Це пов’язане з тим, що в них рішення щодо підвищення тарифів на воду ухвалює місцева влада без участі Нацкомісії з питань енергетики та комунальних послуг, якою заборонено підвищення у великих містах.
Наприклад, у Куликівці Чернігівської області вартість холодної води зараз складає 85 грн, а з 2024 року може піднятись до 124,1 грн за кубометр. Якщо сім’я щомісячно витрачатиме 8 кубів води, витрати зростуть із 680 до 992,8 грн.
Чому тарифи в різних містах не однакові
Єдині тарифи в Україні діють лише на електроенергію та газ. Що стосується опалення, гарячої та холодної води, то тарифи на них відрізняються не лише залежно від міста, а й від району.
Наприклад, найнижчі тарифи на воду можуть бути у великих містах, оскільки там більше споживачів, тому легше розподілити втрати, витрати на роботу агрегатів, зарплати співробітників, матеріали тощо.
У невеликих населених пунктах, щоб не піднімати тарифи для населення, місцева влада має знайти гроші на компенсацію різниці між собівартістю надання послуги та фактичним тарифом. А зазвичай коштів на це в місцевих бюджетах немає.
Шукайте деталі в групі Facebook