Путін вимагає воду в Крим для подальшого діалогу щодо Донбасу – ЗМІ

Подача води в Крим – це одна з умов подальшого врегулювання ситуації на Донбасі, яку поставив президент РФ Володимир Путін на переговорах у Парижі в грудні 2019-го.

В телефонній розмові 14 лютого Путін знову захотів від Володимира Зеленського відновлення подачі води в Крим, назвавши це однією з умов домовленостей наступної “нормандської зустрічі”, про це пише журналіст Юрій Бутусов на сторінці у Facebook.

“Саме тому спочатку глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, а потім прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявили про намір подати воду до Криму (Шмигаль згодом свої слова спростував). І саме тому влада розіслала запити в інжинірингові організації про підготовку проєкту відновлення постачання води в Крим. Це перевірка громадської думки, Офіс президента вивчає, чи готове українське суспільство піти на такі поступки Путіну і чи може поставка води в Крим стати темою для домовленостей із РФ”, – вважає журналіст.

Бутусов впевнений, що домовленість щодо поставок води з Путіним – це груба помилка президента Зеленського.

“По-перше, а до чого тут вода в Крим до проблеми Донбасу? Адже раніше сам президент озвучував стратегію вирішення спочатку проблеми Донбасу, а потім Криму. По-друге, взяття на себе зобов’язань перед Путіним щодо поставок води і спроба цей проєкт реалізувати – це важкий удар по довірі до влади в Україні. Адже поставка води – це зрада національних інтересів. І Путін це чудово розуміє, що навіть самим обговоренням цього питання він підвішує українську владу на гачок. Те, що Денис Шмигаль озвучує путінські побажання на телебаченні у своєму першому публічному виступі – це демонстрація глибокого нерозуміння прем’єром того, що відбувається, і цілковитої несамостійності”.

На думку Бутусова, Володимир Зеленський має припинити практику кулуарних переговорів із Путіним – кордони компромісів на переговорах із РФ мають узгоджуватися щонайменше на рівні РНБО. Бо виникає запитання: про що ще домовлялися з Путіним? Якщо як компроміс розглядають ось такі історії, значить, розуміння державних інтересів у президента на переговорах немає.