Весілля довелося скасувати. Моя сестра зрадила мене! Історія з життя

Я вважаю, що люди, особливо близькі, просто зобов’язані шанобливо ставитися до особистого життя один одного. Але, напевно, ті, кого не зраджували, цього не розуміють.

У студентські роки у нас була дружна і весела компанія. Ми ходили в клуби або до когось в гості (у кого батьків не було вдома), відпочивали у вихідні на природі, в загальному, безтурботно проводили час.

Я тоді зустрічалася з однокурсником Віталіком. Відносини у нас тривали більше року, все було настільки серйозно, що багато хто запитував: «Коли вже весілля?». Я була така щаслива і не могла навіть припустити, що в житті існують підлість і зрада.

Одного разу наші батьки поїхали до своїх друзів на ювілей в інше місто на три дні. Ми з сестрою вирішили влаштувати у нас вдома вечірку, запросили всю компанію. З моїм Віталіком прийшов його друг Ігор.

Веселилися, танцювали і випивали ми допізна, і, як це зазвичай буває, спиртного не вистачило. Вирішили тягнути жереб з двох коротеньких сірників, хто піде в магазин за вином. Випало йти мені і другу мого хлопця Ігорю.

На сусідній вулиці є цілодобовий магазин, ми скупилися, але назад йшли неквапливо. Погода стояла просто приголомшлива, ми з Ігорем розговорилися. Настрій у мене був чудовий, здавалося, ніщо не зможе його зіпсувати.

Ігор тоді сказав: «А давай всіх налякаємо». Адже у квартирі голосно грала музика, і ми вирішили не дзвонити, а тихенько відчинити двері ключами і зайти.

Налякати танцюючі пари нам вдалося, всі потім сміялися, а я відразу не зрозуміла, чому так тривожно на душі. І тут до мене дійшло, що серед всіх в залі немає мого хлопця і сестри.

Ноги відразу понесли мене в спальню Елли, і від того, що я побачила, мені захотілося на місці провалитися крізь землю. Потім виникло бажання помститися їм обох, в голові змішалися обурення, гнів і подив від того, що дві найближчі людини здатні на таку підлість.

А я збиралася виходити заміж за людину, яка так легко змогла скористатися моєю півгодинною відсутністю, щоб лягти в ліжко з іншою жінкою. Я відразу з ганьбою виставила Віталіка за двері, сказавши, щоб він забув сюди дорогу назавжди.

Потім у мене з очей водоспадом полилися сльози, і у сестри я запитала просто: «Як ти могла?» Елла знизала плечима і тихо відповіла: «Він мені сподобався».

Я тоді зрозуміла, що ненавиджу її, і сестри у мене більше немає. Почалася істерика з криками і риданнями, але це не допомогло вгамувати біль від зради. Ігор спробував мене заспокоїти, але в той момент я і його ненавиділа просто за те, що він друг мого колишнього хлопця.

Ми вже давно закінчили інститут, влаштувалися працювати хто куди, багато хто з нашої колишньої компанії одружилися і вийшли заміж, деякі вже встигли народити дітей. Я всі ці роки не можу пробачити сестру і не спілкуюся з нею.

Батьки не знають, що між нами сталося. Я їм розповідати не хочу, та й Елла мовчить, напевно, соромно розповісти про те, як зруйнувала життя сестри.

Я тоді відразу з’їхала від батьків в гуртожиток, не могла більше там жити, все нагадувало про те, що сталося. Отримавши диплом, влаштувалася на роботу і зняла квартиру.

Сестра кілька разів дзвонила мені і приїжджала, просила вибачення, але я так і не змогла нічого забути. Найприкріше, що я втратила віру у всіх людей, особливо в чоловіків.

Дуже боюся, що мене знову зрадять. Було кілька коротких романів, але я не можу в них відкривати свої почуття, не можу по-справжньому любити.