«Референдум про мир»: чому Зеленський «дав задню»

Керівник Адміністрації Президента Володимира Зеленського Андрій Богдан днями заявив, що в Україні питання миру з Росією потрібно вирішувати на референдумі. Після шквалу критики та пікету Банкової вдовами загиблих воїнів Президент Зеленський «дав задню», уточнивши, що планується не референдум, а «опитування».

Та навіть після цього в суспільства залишається багато запитань: чи не стане «референдум-опитування» кроком до капітуляції, за які питання голосуватимуть люди та що нас чекає далі?

Про це ІА «Вголос» запитав у політичного експерта, директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, філософа, політолога Сергія Дацюка та спеціаліста в галузі політичної та електоральної соціології, директора фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірину Бекешкіну.

Що означають заяви керівника АП про референдум?

Віталій Кулик:

Референдум, який анонсував Богдан, – це невизначеність. Я уважно дивився ефір, де голова Адміністрації Президента заявляв про те, що вони ставитимуть питання про «мирний план із Росією» на референдум. Як на мене, він зробив цю заяву спонтанно. І вже зараз Банкова намагається захистити «честь мундира», зробити вигляд, що воно так і задумувалось. Насправді після їх роз’яснень стало зрозуміло, що жодної моделі ні референдуму, ні питань, що ставитимуться на голосування, у них немає. Це продовження тези Зеленського про збільшення «ваги народовладдя» в Україні, яка передбачає місцеві референдуми, загальноукраїнські та інші. Сама ідея референдумів, опитувань і різних форм демократій – це добре. Але у цьому випадку йдеться про винесення на референдум такого питання, якого в принципі не можна ставити на всенародне голосування. Це питання затвердження певних угод або домовленостей.

Ірина Бекешкіна:

Очевидно, що президентська гілка влади, яка відповідає за війну, не має своєї думки, щоб доносити її та переконувати українців у тому, що вона правильна. А перекидати відповідальність за країну на людей, які не до кінця розуміють суть проблеми, – це небезпечно.

Зараз такий референдум можна організувати?

Ірина Бекешкіна:

У нас немає закону про референдум, бо той, що був, визнаний неконституційним. Потрібно, щоб Верховна Рада ухвалила новий закон. Але знову ж таки Парламент – розпущений. Вочевидь, це вже буде робити новий. Далі – а якими взагалі будуть питання для референдуму? Адже дуже легко досягти потрібного результату, зробивши їх маніпулятивними. Наприклад, таке запитання може звучати так: «чи готові ви заради миру на Донбасі надати окупованим територіям автономію». І заради миру люди відповідатимуть «так». А от якою буде ця автономія, які це матиме наслідки для держави – люди не знатимуть. З іншого боку, такий референдум покаже, наскільки Україна поділена, наскільки країна різна.

У юридичних документах Росія зазначена стороною, що воює, щоб укласти з нею «мирний договір»?

Віталій Кулик:

Андрій Богдан казав насамперед не про те, що Президент порадиться з народом щодо можливостей досягнення домовленостей з РФ. Він казав про закріплення вже досягнутих угод. А це становить небезпеку. Оскільки винесення на референдум будь-яких мирних домовленостей із Росією передбачає насамперед визнання Росію країною-агресором та окупантом. У нас немає жодних таких документів: РФ не є стороною конфлікту в «Мінському процесі». За документами Росія – лише третя сторона, котра має вплив на сепаратистів. І якщо ми розуміємо, що у нас Росія де-юре не є державою-агресором, яка воює проти нас, тоді з ким ми підписуватимемо угоду про мир? Може, Володимир Зеленський чи Андрій Богдан мають на увазі, що ми повинні підписати мирні угоди з псевдореспубліками? Тоді це означає, що для всіх терористів, які підпадають під Кримінальний кодекс, ми проводимо амністію й визнаємо їх стороною конфлікту та миримося. Тоді юридично війна на Донбасі – це громадянський конфлікт, а не російська агресія.

Сергій Дацюк:

Референдуму про мир не може бути, бо в Україні юридично не оголошена війна

Референдуму про мир не може бути, бо в Україні юридично не оголошена війна. Щоб говорити про припинення військових дій, потрібно зрозуміти: а що ж вкладається у поняття миру. І вже тут немає жодних правових підстав для цього референдуму. Коли нам говорять про мир, то це передбачає кілька кроків, серед яких відмова від військового звільнення окупованих територій. Далі – виникають інші запитання: тимчасова ця відмова чи ні, чи укладатимемо ми домовленості з Путіним про щось чи ні тощо. Якими будуть ці домовленості? Богдан говорить про якийсь референдум, але не каже, а про що він буде. Зараз ситуація така: нема війни з РФ – нема миру.

Коли в Зеленського хочуть референдуму про відвоювання наших територій, то це – взагалі не питання референдуму. Це питання військової стратегії. Тобто ми повинні винести на голосування нашу військову стратегію? Тоді там повинно бути вказано, через скільки часу ми повернемо окуповані регіони. Тож ми наштовхуємось на цілий ряд проблем, які роблять цей референдум у принципі неможливим.

А є законна форма, в якій може відбуватися подібний референдум?

Сергій Дацюк:

Єдине питання, яке відповідно до Конституції України ми можемо винести на референдум, – це питання нашої територіальної цілісності. Тобто про надання Президенту повноважень щодо зміни статусу територій, які ми вважаємо окупованими. Відповідно, там питання має стояти щодо статусу Донбасу і Криму. І тут потрібно подумати, а який же статус можуть мати ці регіони. Вони окуповані території чи українські території у складі іншої держави; цей статус тимчасовий чи ні. Тобто тут не все так просто. Навіть, щоб відповідно до Конституції зробити опитування про статус земель, не підконтрольних українській владі, мають бути чітко поставлені питання.

Припустимо, ми визнаємо ці території окупованими. Далі має бути питання про те, а що ж робити: виплачувати їм пенсії чи ні? Це громадяни України чи ні? Тобто питання окупованих територій не має простих рішень, якщо імплементовувати це у правову площину.

У цей глухий правовий кут нас загнали розпущений Парламент та екс-президент Порошенко. І зараз насправді не зрозуміло, як виходити із цього. Ймовірно, треба робити великі парламентські слухання. А тому будь-який спонтанний «референдум про мир» – це не правові дії.

«Референдум про мир» зараз є можливим?

Віталій Кулик:

Якщо Зеленський визнає цей конфлікт громадянською війною, тоді – це державна зрада і такого президента потрібно усунути. Якщо Зеленський мав щось інше на увазі, він повинен пояснити, навіщо вони про це говорять. От коли Президент мав зустріч із вдовами загиблих, які пікетували Банкову, то він їм пояснював, що вони планують проводити лише соціологічне опитування.

Я думаю, що на Банковій вже згодом знімуть із порядку денного питання про референдум. Бо для них таке середовище не є сприятливим. З іншого боку, вони не можуть сказати, що помилилися, оскільки вони орієнтуються і на помірковано-ватний електорат, їм потрібна підтримка Південного Сходу, де, власне, і виступають за «мир». Проте найближчим часом цей референдум не просто неможливий, його не буде.

Заяви Богдана матимуть якісь наслідки на міжнародній арені?

Віталій Кулик:

Подібні заявив глави АП Богдана підривають статус України на Заході – у плані збереження санкційного тиску на Росію. Виглядає так: якщо Україна збирається вести перемовини про мир із агресором, то значить, у них уже все добре і жодні санкції їм не потрібні. Тому в майбутньому команді Зеленського треба добре думати перед тим, як щось говорити.