“Нас випробовують на витривалість”, – українка розповіла про роботу доглядальницею

Надія Трембіцька з Гайсина три роки тому покинула роботу бухгалтера і поїхала в Італію на заробітки.

“Через Вінницьке агентство зробила піврічну візу до Італії. Самостійно знайшла перевізників. Їхала в нікуди. Не знала, що чекає, де жити й шукати роботу”, – каже Надія.

Приїхали в невелику провінцію під Неаполем. Першу ніч ночувала в перевізників. Потім вони допомогли знайти житло.

“Було дуже важко. Не знала, як звернутись до людей в супермаркеті. Як тільки чула українську мову, відразу йшла знайомитись. Поступово адаптувалась. Вивчила ази мови через інтернет і словники”, – розповідає українка.

Знайшла роботу доглядальниці завдяки знайомствам з емігрантами. Спочатку працювала в пари похилого віку. В обов’язки входило готувати їсти, прибирати, мити стару пані. Доводилось вставати по п’ять разів за ніч до пані. Робота була дуже виснажливою. Платили 600 євро.

“Тут робота не цукор. Італійці дуже люблять перевіряти українських емігрантів на витривалість. Коли спілкуюсь з дівчатами з України і чую, що вони вважають себе рабами – намагаюсь пояснити, що ми продаємо свої послуги, а не себе. Коли італійці бачать, що ти стоїш на своєму – піддаються і починають цінувати працю емігрантів”, – каже жінка.

Пізніше запропонували роботу за 200 км від Неаполя в провінції Потенца. Якщо на минулій роботі ще були 2 вихідні, то тут доводиться працювати щодня.

Спочатку працювала в старої пані, яка мала тяжку хворобу. Платили 15 євро в день. Це дуже мало. Не терпіла такої роботи, тому звільнилась.

“Зараз працюю на заміні в італійській сім’ї. Зарплата 700 євро( 21 300 гривень). Працюю з 7 7:30 до 22:00. Маю двогодинну перерву для себе. О 22:00 кладу пані в ліжко і можу бути вільна. Стара пані спить спокійно, вночі до неї вставати не треба”, – каже Надія.

Раніше в Україну приїжджала кожних 3 місяці. Нещодавно зробила документ на проживання на 9 місяців. Почала їздити рідше, бо дорога в один кінець коштує 100 євро. В гості приїжджала сестра та збирається приїхати син.

“Рідні бідкаються, але мені подобається Італія. Тут гарні краєвиди та помірні ціни. Наприклад, молоко 0,77 євро, м’ясо 6 євро, макарони 0,49 євро за півкілограма. Яйця – 1,30 євро, йогурти по 0,99. При тому, що мінімальна пенсія 480 євро і це вважається дуже бідна людина. Пані у якої працюю, отримує 1200 євро пенсії. До того ж, з мене нічого не вираховує”, – каже жінка.