Хлопчик 10 років ходить на могилу померлого брата-близнюка(відео)

10 років тому Брук Мірік втратила одного з синів у результаті рідкісної аномалії – синдрому фетальної трансфузії (ускладнення багатоплідної вагітності, коли через спільну кровоносну систему один із двох близнюків отримує більше крові, кисню і поживних речовин, ніж інший).

Лікарі виявили, що серце одного з малюків не б’ється на 22 тижні вагітності. Аби не загинули обидва, на 32-му тижні матері зробили кесарів розтин.

Брук вважає, що у її сина Уокера є особливий зв’язок із померлим братом Віллісом.

“Уокер народився здоровим, незважаючи на ранній термін, і він росте неймовірно розумним. Я вважаю, що близнюки відчувають свій зв’язок, тому не стала приховувати від сина, що у нього був брат. Найбільше я боялася, що син, дізнавшись про смерть Вілліса, вважатиме, що це він винен. Тому взяла рішення цієї проблеми на себе”, – поділилася жінка.

Вихід, який знайшли батьки – не тільки не приховувати від дитини смерть брата, але і дозволити хлопчику не драматизувати її.

“Ми 10 років приїжджаємо на могилу Вілліса, приблизно кожен місяць. Уокер розповідає братові про своє життя, ділиться успіхами в школі”.

“Ми не робимо з цього драму, часто сміємося, коли їдемо на цвинтар. Це просто наш сімейний спосіб віддати данину пам’яті нашому рідному, нехай і не народженому малюкові. Наша молодша донька теж їздить з нами. Вона знає, що люди смертні і що смерть – неминуча частина життя. Ми всі спокійно ставимося до цього”.

Кілька років поспіль родина проводить благодійний марш, аби привернути увагу до проблеми синдрому фетальної трансфузії.

“Якось Уокер запитав мене:”Мамо, я не можу повернути брата, але що ми можемо зробити, щоб допомогти іншим, таким як він?”. Так ми вирішили провести благодійний марш у нашому містечку. Тоді ми зібрали $ 2,5 тис. пожертвувань”.

Нині лікарі навчилися хірургічно розділяти кровоносну систему близнюків під час вагітності. Шанси на успіх складають 65%. Основне завдання: вчасно розпізнати на УЗД синдром фетальної трансфузії.

“Я зустрічала кількох жінок, які втратили одного з дітей у результаті цього синдрому. Насправді, у нас у всіх був шанс врятувати наших малюків, якщо б ми знали про проблему більше”.