Волонтери заявили, що у прийомній родині в Ужгороді гвалтують дівчат, а соцслужба відмовчується

Однак це – не початок, а продовження історії, бо щодо цієї опікунки вже два роки триває суд.

Жінці закидають знущання над дитиною.

Два роки тому побитого мало не до смерті хлопчика, з родини вилучили і повернули до сиротинця. Ще від однієї дівчинки опікунка відмовилась сама. Але в неї залишилися ще троє дівчат.

Тим часом соцслужба ні тоді, ні тепер нічого не бачить.

Миколка Лакатош показує журналістам шрами, які назавжди залишаться в нього на тілі. Тоді, коли трагедія трапилась, йому навіть довелося пересаджувати шкіру. Зараз йому 12 років і він з болем згадує, як прийомна мати катувала його – лупцювала ременем із залізною пряжкою та пластмасовою вішалкою, морила голодом, прив’язувала скотчем, катувала розпеченою ложкою.

Усе почалося з того, що кілька років тому багатодітна ужгородка взяла під опіку п’ятьох дітей із однієї родини. У чотирьох дівчаток та хлопчика померли батьки, і до того, як потрапти в сім’ю підозрюваної, діти жили у Перечинській школі-інтернаті.

Ужгородці, які допомагали знедоленим дітям, з часом помітили, що в новій сім’ї кояться підозрілі речі та 15 квітня 2016 року звернулися до керівництва НВК, де вони вчилися.

Першу підозру викликав той факт, що 9-річний хлопчик без будь-яких довідок із лікарні не відвідував школу впродовж довгого часу. Дитина мала рекомендацію від психолога про особливу увагу з боку вчителів, так як вважалася педагогічно занедбаною.

У зв’язку з цим небайдужі громадяни написали в школу та службу в справах дітей лист-прохання про перевірку умов, в яких живуть прийомні діти.

Хоча діти часто мали сліди побоїв, перевірки соціальних служб та з навчального закладу не виявили порушень. Про це були складені відповідні акти.

Більше того, директор школи видала наказ, яким зобов’язала вчителів та батьків із класів дітей цієї родини не втручатися в справи сім’ї.

Сусіди розповідають, що в цей період неодноразово бачили, як рідні діти прийомної матері граються в дворі, а всиновлені в цей час покарані. Вони також значо частіше стояли у кутку, а 9-річний хлопчик мав найбільше проблем з опікунами.

Хоча діти часто мали сліди побоїв, перевірки соціальних служб та з навчального закладу не виявили порушень.

Щодо прийомної матері правоохоронці відкрили кримінальне провадження, але інших дітей не вилучили. Волонтери кажуть, що над найменшою, Тіною, в родині також знущалися.

А днями волонтери отримали приголомшливий сигнал, що дівчат у сій сім’ї можуть гвалтувати – прийомна мати має шістьох власних синів.

Тож волонтери показали скрін переписки, в якій йдеться про те, що старший син Наталії Карай хизувався перед однолітками тим, що гвалтує прийомних сестер. Про це він нібито розповідав знайомому. Утім у справі немає конкретних доказів, лише усні, а до служби у справах дітей волонтери звертатися не бачать сенсу.

Сама Наталія Карай спілкуватися з журналістами відмовилась.

У службі у справах дітей журналістів також зустріли не радо. Її керівниця Марія Арокгаті ледве знайшла час для інтерв’ю. Будь-яке знущання над дітьми в цій родині вона заперечує.

“Бажання дітей було залишатися в сім’ї, – каже вона. – Минулого четверга я там була. Діти як її, так і прийомні сиділи за столом і їли хліб з нутеллою. Тобто ніяких проблем нема. У мене немає інформації про те, що їх гвалтують, я таке вперше чую”.

Так само очільниця цієї служби не вважала за потрібне реагувати і три роки тому, коли побили Миколку.

Наступне засідання суду у справі про побитого хлопчика призначили на 28 лютого. Доти волонтери хочуть зібрати якомога більше доказів знущань, аби урядники врешті вилучили дітей.

Більше – у сюжеті СТБ