Лідія Іванівна розповіла Олі сон, що до неї приходила незнайома жінка і просила терміново прийти до неї, поки в ряду на цвинтарі місця є

Свекруха Ольги була дуже веселою жінкою, завжди із зачіскою та зі смаком гарно одягнена. Звали її Лідія Іванівна.

Любила вона ходити до церкви, там вона відчувала душевний спокій. У церкві їй порадили купити собі похoронні речі, хоча їй тільки виповнилося 60 років. Аргументували, що, мовляв, ти ж не з донькою живеш, а з невісткою. І щоб після смeрті не лаяли, потрібно приготуватися заздалегідь у «далеку дорогу». За місяць вона підібрала все. Коли купувала капці, то вибрала добротні шкіряні.

Продавцю пояснила, для чого купує, і почала міряти. Правий – добре сів на ногу, а лівий – шльопав. Продавець не втрималася: «Ви що, збираєтеся в них на тому світі танцювати або наввипередки бігати з перешкодами?» Обидва посміялися.

Вдома Лідія Іванівна спакувала все в сумку: покривала, гардини, одяг, взуття, хустки і хусточки, рушники, хрест, молитву та ін. Нехай все лежить до найсумнішої години. А треба зазначити, що у радянські часи «ритyальні послуги» та промтоварні магазини по вихідних не працювали. Тож пoкiйникам, тобто їхнім родичам, доводилось терпляче чекати понеділка.

А в подруги Ольги – Марії – мамі було 78 років. Але похoронний набір вона не купувала. Вважала, що до смeрті готуються одні дурні, що «смeрть сорочку знайде». А на лавці ніхто лежати не буде, всіх зариють.

Але сталося непередбачене. Вона, така оптимістка, пoмeрла під свято, коли дали чотири вихідні дні. Виходило, що і в понеділок не пoховати. Поки оформиш документи, а ще треба оббігти всі магазини (в період дефіциту) і купити весь похoронний набір. Та ще встигнути пoховати, за звичаєм, до обіду. І Марія попросила Олю взяти, не питаючи, набір свекрухи, а після пoхорону все купити і покласти на місце. Так і зробили.

А через декілька днів Лідія Іванівна розповіла Олі сон, що до неї приходила незнайома жінка і просила терміново прийти до неї, поки в ряду місця є. Треба одягом і взуттям помінятися. Тому що капці їй великі, особливо лівий – шльопає. Вночі Лідія Іванівна тихо пoмeрла. Написали лікарі в довідці «серцева недостатність». Хоча за місяць до цього вона пройшла обстеження, і їй дали довідку, що якщо не брати до уваги косоокості, то вона абсолютно здорова.

А на цвuнтарі виявилося, що в тому ряду, де похована Маріїна мама, залишилося одне місце.