Як «перегоріла схема»

Думки експертів збігаються на тому, що 26 листопада 2018 року Президент Петро Порошенко планував зробити початком свого великого тріумфу.

Народні депутати мали б проголосувати за президентський законопроект про впровадження воєнного стану по всій території України терміном на 60 діб.

Із прийняттям цього рішення засобам масової інформації заборонили б критикувати гаранта та його прибічників. Громадянам України обмежили б конституційні права на недоторканність житла, на таємницю листування, на особисте життя, на свободу думки, слова і віросповідання, на свободу об’єднуватись і брати участь у житті політичних партій, на мирні збори, вільно володіти і розпоряджатися своєю власністю, на підприємницьку діяльність, на працю, на освіту і на навчання рідною мовою. Чергові вибори Президента 31 березня 2019 року були б скасованими, а теперішній Президент Порошенко залишився б на своєму посту.

Всі ці не надто приємні, але, вочевидь, необхідні воюючій Україні кроки знайшли б беззаперечну підтримку і в українському суспільстві, і в українському політикумі, якби не надто багато АЛЕ з боку Петра Порошенка.

По-перше, впродовж п’яти років війни з РФ він вперто ігнорував свій конституційний обов’язок і не запроваджував воєнного стану, нібито не помічаючи ні Іловайська, ні Дебальцево, ні 10 тис. загиблих українців.

По-друге, протягом останніх п’яти років саме Порошенко був найактивнішим противником запровадження воєнного стану і саме він усіляко обґрунтовував «шкідливість» такого кроку.

По-третє, зі заявою про потребу воєнного стану в команді Порошенка відразу почали заявляти, що воювати з РФ не будуть, дипломатичні стосунки не розірвуть, а про закриття кордону та припинення торгівлі з ворогом і говорити нічого.

Найбільше сумніватися у щирості намірів Порошенка змушувало те, що раптова і кардинальна зміна його позиції припала саме на початок виборчої кампанії, а впровадження воєнного стану за його сценарієм узагалі обіцяло б скасування виборів.

Підсумовуючи це все, логічно було б подумати, що Президент Порошенко готує не протидію ворогу, а політичну схему, яка майже напевне гарантує йому щонайвигідніше положення в Україні.

ЖОРСТОКИЙ ПЛАН
«Усі дослідження показували, що на виборах у 125 ОТГ 23 грудня 2018 року БПП зазнає фіаско, — каже директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. — Це фіаско шалено вдарило б по рейтингу Порошенка, а владу на місцевому рівні після виборів очолили б люди Тимошенко. Також дослідження засвідчували, що Порошенко обов’язково програє президентські вибори 31 березня 2019 року. Плюс до цього — Президентові були потрібні гроші, а задля цього треба було підняти свій статус на Заході. Після «азовських» подій (історія ще дасть відповідь про їхні причини) Порошенко заявив про необхідність впровадження воєнного стану по всій Україні на 60 діб».

«План Порошенка розкусили всі і відразу»

«Втім, план Порошенка розкусили всі і відразу, — каже політтехнолог Тарас Загородній. — І в оточенні Порошенка, і в Парламенті був дуже великий спротив у питанні запровадження воєнного стану на 60 діб по всій країні. Звісно, інцидент у Керченській протоці дуже неприємний, але він нічим не відрізняється від того, що в нас чотири роки триває на Донбасі. Більше того, у Порошенка завжди наголошували на шкідливості воєнного стану, а тут раптом вирішили його запровадити. При чому запровадити так, щоб він заходив на календар виборчої кампанії. Рада миттєво збунтувалася. Але може б воно якось минулося, якби на Заході жирно не натякнули, що махінації з виборами не пройдуть».

Уперше про воєнний стан на 60 діб по всій країні Порошенко заявив після півночі 26 листопада. Після цього український політикум забив на сполох через питання виборів, а гарант і його команда вдавали, ніби нічого не помічають. Аж о 17.30 год Порошенко раптово виступив зі заявою, що воєнний стан в Україні триватиме всього 30 днів, а чергові президентські вибори відбудуться як заплановано — 31 березня 2019 року.

Аж за дві години з’ясувалося, з якої причини Порошенко раптово змінив своє рішення.

На прес-конференції в Брюсселі після засідання комісії Україна-НАТО генсек Альянсу Єнс Столтенберг повідомив, що для союзників НАТО дуже важливо, аби запровадження воєнного стану не створювало проблем для проведення президентських виборів. За словами Столтенберга, саме це обіцяв йому Порошенко під час розмови вранці 26 листопада. Як свідчать повідомлення Адміністрації Порошенка, розмова відбулася приблизно опівдні, тоді АП, зрозуміло, ще не повідомляла про вимогу Столтенберга.

«Ходиш строєм і не запитуєш, чому в країні все так погано. Оце була основна мета Порошенка в запровадженні воєнного стану, — каже Тарас Загородній. — Наші партнери з НАТО бачили шалений спротив усередині держави, знали про схильності наших чиновників, усвідомлювали, що з впровадженням воєнного стану вони почнуть в Україні рейдерство, відповідно дзвонили та заявляли, що не треба так гратися. Так Порошенку розвалили план, а він, щоб хоч якось зберегти обличчя, запропонував мильну бульку на 30 днів, яка по факту нічого в Україні не змінить».

МИЛЬНА БУЛЬКА ЗАМІСТЬ ВОЄННОГО СТАНУ
«Добре, що до влади нарешті дійшло, що в Україні треба вводити воєнний стан, нехай навіть у частині регіонів, — каже нардеп від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко. — Але виглядає на те, що конкретних заходів влада не планує, адже Порошенко постійно наголошує, що воєнний стан де-факто буде введений тільки у випадку, якщо Росія розпочне сухопутну операцію проти України за межами територій, де зараз проходить Операція об’єднаних сил.

Водночас, лише оголошення воєнного стану недостатньо, щоб протистояти агресору. Україна мусить розірвати дипломатичні стосунки, закрити кордон із РФ, припинити торгівлю з агресором, конфіскувати бізнес агресора на території України, позбутися його п’ятої колони в Україні, здійснити люстрацію та провести через детектор брехні генералітет ЗСУ».

А от філософ Сергій Дацюк переконує, що ідея запровадження воєнного стану в Україні була не чим іншим, як провокацією влади задля обмеження можливостей опозиції й обмеження прав і свобод громадян.

«Ми ввели воєнний стан, але воювати не збираємося»

«Ми ввели “воєнний стан”, але воювати не збираємося. На 30 днів без можливості продовження, бо вибори вже призначили. На частині територій, близьких до Росії, але з ворогом продовжуємо торгувати. Ми ввели воєнний стан на територіях цілої Луганської та цілої Донецької областей (а не на лише підконтрольних Україні частинах цих областей), тобто ввели воєнний стан на окупованих територіях ОРДЛО, але не ввели воєнний стан на окупованій території Криму (ми знову розділили окуповані території). З російськими агентами в Україні не будемо розбиратися, як не будемо розбиратися з капітулянтськими настроями тощо. Складається враження, що парламентські фракції хотіли просто зберегти обличчя Президента перед міжнародною спільнотою, отримавши кожна свої політичні дивіденди. Це ганебний “воєнний стан”. Нічого історичного в ньому немає», — каже Сергій Дацюк.

ЩО БУДЕ ДАЛІ?
«План Порошенка щодо скасування президентських виборів і запровадження диктатури провалився, втім місцеві вибори 23 грудня він таки зірвав. Це й була головна мета. Відтак вибори в громадах перенесуть і скоріш за все об’єднають з президентськими 31 березня. Таким чином Порошенко збереже своїх людей у місцевій владі під час виборчої кампанії, а заодно й збереже потенціал невизначеності у суспільстві, яке не побачить провалу БПП на місцевих виборах перед виборами президента», — зазначає Олег Соскін.

Разом із тим, переконує експерт, не можна виключати, що Порошенко спробує пролонгувати воєнний стан шляхом провокацій проти РФ.

«Порошенко може піти на провокацію, як це зробив Гітлер на початку Другої світової, коли переодягнув своїх людей у польську форму і вони напали на німецьку радіостанцію в Ґляйвіці, а після цього почали вторгнення, — зазначає Олег Соскін. — Ситуація в Керчі показала, що Порошенко готовий скористатися всіма обставинами, щоби встановити військову диктатуру. Відповідно воєнний стан може бути подовжений і вибори вимушено скасують.

У самого ж Порошенка все добре. Всі активи він вивів, дітей із країни вивіз, залишилося тільки кінці у воду сховати. А списати це все може тільки війна».