Їх похoвали в одній могuлі. «Я ж просила перенести весілля. Хоча, ми і так тут разом навіки »

Історія, що реально відбулася з моєю подругою. Чотири роки тому Ольга познайомилася з молодим чоловіком, в якого закохалася з першого погляду. Через тиждень вони стали жити разом.

 

Подруга була шалено закохана і буквально сяяла від щастя. Через місяць хлопець освідчився їй, Оля природно погодилася. Батькам дівчини майбутній зять сподобався відразу – веселий, товариський, має добре оплачувану роботу, любить їх дочку. Загалом, мрія, та й годі.

Почалася підготовка до весілля. Приємні клопоти, але й заморочливі. Треба і про Банкетний зал потурбуватися, і про святкове меню, скласти список гостей, придбати весільне вбрання нареченій і так далі. Довгоочікувана подія наближалося. Все складалося вдало. Поки Олі напередодні весілля не приснився страшний сон.

Вранці вона стала розповідати, не стримуючи сліз: «Мені наснилося, що ми їдемо з РАГСу і машина звалюється в річку з мосту».

– Не плач, доню, – заспокоювали батьки, – це всього-на-всього сон. Ти просто перехвилювалася.

– Може перенести весілля? Страшно мені, – стала вмовляти Ольга, – раптом сон віщий?

Але родичі змогли переконати її, що все це нісенітниця, і не треба себе накручувати.

Якби вони знали, що трапиться.

Після розпису весільний кортеж вирушив до ресторану. Під’їхали до мосту. Несподівано машина, в якій були наречений з нареченою, втрачає управління і падає в річку. Оля з чоловіком загuнули. Водієві вдалося виплисти. Як він розповів, машина несподівано перестала йому підкорятися, і він не зміг впоратися з управлінням.

Похoвали подружжя в одній могuлі. Вночі після похoрону дівчина приснилася матері і сказала: «Я ж казала перенести весілля. Гаразд, ми і так разом навіки ». Батьки досі не можуть пробачити собі, що не послухали дочку.