Перші “онуки” вже знайшлися, або як показує себе на практиці унікальний франківський проект

Нещодавно з’являлася інформація про запуск неймовірного проект, що має назву «Онуки». Метою проекту є пошук небайдужих людей, що стануть онуками для самотніх літніх людей, котрі проживають у геріатричному пансіонаті, повідомляє Франик.

До організації проекту підійшли дуже серйозно. Для всіх мешканців пансіонату влаштували фотосесію, щоб згодом ці фотографії можна було викласти у соціальні мережі, і до кожної світлини додати невеличкий життєпис про ту чи іншу людину. Таким чином потенційні онуки зможуть вибрати собі бабусю або дідуся, котрого провідуватимуть принаймні два рази в місяць, чи коли буде вільний час.

Старенькі дуже відповідально віднеслися до всього процесу, охоче позували фотографу, довго перед цим чепурилися, дехто зробив фото з домашнім улюбленцем, з котрим вони нерозлучні. Кажуть, що ідея справді хороша, адже всього їм вистачає, окрім спілкування з бодай несправжніми але онуками, котрих вони зможуть з нетерпінням очікувати і ділитися власними радощами і незгодами.

І от пройшов деякий час і стало відомо, що охочих відвідувати псевдо бабусю чи дідуся знайшлося багато. Майже половина мешканців пансіонату знайшли собі онуків, хоть і не кровних але однозначно близьких по духу. Розповідають, що дуже задоволені цим проектом, мовляв дуже радісно на когось чекати, спілкуватися чи отримувати гостинці, як знак щирої уваги. Цього їм неймовірно бракувало.

Що ж до самих “онуків” то вони намагаються спілкуватися не лише з обраним бабусею чи дідусем, а приділити увагу й тим, до кого поки що ніхто ще не навідується. Працівники геріатричного пансіонату також задоволеня проектом. Кажуть що у стареньких заблищали очі, вони наче трішки ожили і отримали більше інтересу до життя. Від “онуків” ж вимагається серйозного відношення до ситуації. Якщо вже взяли на себе таку відповідальність, то потрібно приходити і провідувати. Тому що в іншому випадку, можна зробити ще гірше.