Чому циганом бути вигідніше, ніж українцем?

«Не можна мстить! Повиннi ми любити всiх п…..сiв, злодiїв, убивць… Бо кожний з них — народ, всi богоносцi…» (Л. Подерев’янський)

23 жовтня у Києві націоналісти прогнали циганів із площі перед залізничним вокзалом, де останні таборилися впродовж тривалого періоду часу.

Керівник підрозділу Муніципальної варти Києва Сергій Бондар у прямому ефірі на своїй сторінці в «Фейсбуці» показав, як відбувалася зачистка території після «проживання» тут нацменшини.

Відразу після візиту націоналістів до вокзалу прибули кілька працівників комунальної служби — на ролику вони прибирають залишене циганами сміття та дезинфікують площу спеціальними хімічними засобами. Автор ролика показує купи непотребу, розкидані по території, та місця, в яких цигани облаштували собі туалети. Самі «вигнанці» не поспішають переселятися — кількома зграйками, з горнятками чаю вони мирно зібралися на душевні розмови трохи віддаль від колишньої домівки.

Товариші Бондара фіксують на відео водовозку, яка приїхала відмивати площу після циган. На ролику помітні також поліцейські — вони не спілкуються ні з циганами, ні з активістами, тільки своєю присутністю гарантують «порядок» біля вокзалу.

Наступного дня, 24 жовтня, ці ж націоналісти вже разом із поліцією та журналістами вирішують навести лад всередині самого вокзалу.

Спільними зусиллями вони затримують «на гарячому» півсотні циганів-грабіжників (виселених із площі перед вокзалом напередодні ввечері), відводять їх до поліцейського відділку, збирають у актовій залі. Злочинці пояснюють, мовляв, «нічого особистого, це просто бізнес». Минає кілька годин і всіх затриманих відпускають.

Журналісти з націоналістами повертаються до вокзалу. Майже за добу після зачистки на площі досі лежать купи непотребу, а серед них — жіночі сумки, гаманці та розкидані кредитні картки.

Знаходять активісти і самих власників цього «майна». І де б ви думали? Тут-таки, на площі біля вокзалу, у залі гральних автоматів. Після кількох хвилин зйомки усю компанію разом із циганами виганяють на вулицю. Тут представники нацменшини, котрі ранок провели у відділку, на камеру діляться своїми планами. Звучить це приблизно так: «Да, я варую. І буду варавать. Пайду в управлєнія па правам чєлавєка! Ми здєсь работаєм і ета нє ваше дєла! Пашлі нах..!» І немов вишенька на торті — плювок у вічі журналістці.

Деталі на відео. Подивитися обов’язково.

 А тут — ще один цікавий ролик. Той самий день, ті самі гральні автомати, та ж сама рожева картата хустка і ті ж самі обличчя. «Я тєбя уб‘ю! Уб‘ю тєбя!» — верещить мила представниця національної меншини до молодої дівчини, вириваючи телефон із її рук. «Буду варавать сколька хачю, ні баюсь нікаво!» — майже в унісон викрикує приятелька тієї ж національності. А потім усі вони заявляють друзям постраждалої дівчини, що ті — фашисти й дискримінують їх, циган, за національною ознакою.

Настає ранок 25 жовтня. Своє слово у цій ситуації вирішує сказати уповноважена ВРУ з прав людини Людмила Денисова.

В її професійній правозахисницькій інтерпретації мирне прибирання площі перед вокзалом перетворюється на «радикальний напад ксенофобів на табір ромів», а зафіксовані журналістами, муніципалами, поліцією та навіть визнані самими циганами факти пограбувань перейменовуються у вже оголошені тими ж циганами «ознаки дискримінації за національною ознакою».

Турбуючись про рівність найрівнішої з національностей в Україні, Денисова також вимагає у правоохоронців ретельно розслідувати «факт нападу», покарати винних і провести з іншими сповідальниками цієї «ксенофобії» превентивні заходи задля «недопущення випадків расової нетерпимості у майбутньому».

Запитати в експертів, під впливом яких екзотичних речовин могла перебувати пані Денисова, даючи вказівку писати оце «звернення», очевидно, було б жорстким проявом ксенофобії з нашого боку. Саме тому ми вирішили з’ясувати: ким є національна меншина, що «мирно» проживає на Київському вокзалі, та з якої причини їй живеться в Україні комфортніше, ніж самим українцям?

Євген Карась, лідер С14

Ситуація на вокзалі показує, що деякі особи за гроші незрозумілих лівих фондів готові захищати будь-яку злочинність.

У цьому випадку бачимо чітку і просту ситуацію. Вокзал став небезпечною територією для усіх громадян України, а найбільше для жінок та дітей. Розмах терору набув величезних масштабів. Фактично обсяг майна, вкраденого силою у громадян, перейшов в обсяги державних масштабів. Власник салону гральних автоматів прямо і без ухиляння заявив, що йому вигідна присутність циган в салоні: «За день вони тут просаджують до 100 тисяч гривень з накраденого. Ви нічого не доб’єтеся. Вони повернуться».

Безумовно поліція мала на це зреагувати. Більше того — я сам до них неодноразово звертався. Зараз ми побачили першу реакцію. І приємно, що тут не стояли осторонь самі кияни. І Муніципальна варта виступила однією з основних сил.

Також, наскільки мені відомо, виявлено керівника місцевої поліції, який покривав схеми злочинців.

Однозначно, це крок уперед щодо безпеки громадян України в місті. А усі ці омбудсмени і захисники “прав грабіжників” ще підуть у церкву відмолювати власні гріхи.

Думаю, там буде ще не один рейд щодо протидії злочинності. Але зараз ситуація принаймні зрушила з місця.

Роксолана Лісовська, засновниця ГО «Л.О.В.Ц.І»:

Я по фото та відео впізнаю цих циган — вони втекли до столиці зі Львова після того, як тут внутрішня безпека Нацполіції викрила капітана поліції, котрий їх «кришував». У Києві ці цигани, вочевидь, знайшли собі нового «покровителя», котрий за немаленьку «частку» від награбованого вберігає їх від покарання. Ви ж подивіться на їхню поведінку — прямо заявляють «Крала, краду і буду красти. Нічого мені за це не буде».

Нахабність циганів засвідчує, що вони мають захист. Українські злодії так себе не поводять, вони тікають, щойно звернеш на них увагу, бо реально бояться сісти. Цигани не бояться, бо посадити цигана — це дискримінувати його за національною ознакою. Який злочин він не вчинив би.

Покровителі добре інструктують циган, як їм поводитись, аби мати більше шансів уникнути покарання. Отому цигани й починають спекулювати термінами. Насправді ж в Україні немає ніякого переслідування за національною ознакою. Українці борються з ними не через мову, колір шкіри чи якісь культурні традиції. Українці борються з ними там, де вони перетинають межу закону, й не більше.

«Нє я такая — жизнь така. У каждава свая работа»

Андрій Міщенко, політолог:

100 років тому ліваки опиралися на робітників та селян, які на той час були люмпенізованим прошарком суспільства. Втім, у 70-х роках ці люди стали думаючими, а лівакам довелося шукати собі нове опертя. Відтак лівацькі комуністичні ідеї переродилися в марксизм, а основою цього став прошарок наркоманів, алкоголіків, всіляких мігрантів та антисоціальних меншин. Їхнім основним завданням було і є — руйнація західної цивілізації. Впроваджується це через знищення інституту сім’ї та засад, вихованих християнським віросповіданням.

Сьогодні європейці та американці усвідомлюють загрозу, яку несе їм оце лівацтво, тому й починають приводити до влади людей, які сповідують консервативні цінності. Натомість в Україні ця лівацька ідеологія тільки набирає обертів.

Хоча вже сьогодні в нас вигідніше бути нац- чи сексменшиною, адже саме в ці проекти вкладають величезні гроші, саме ці проекти активно рекламують ЗМІ, і, щонайгірше, саме ці проекти активно захищає державна влада.

Чомусь ми не бачимо, як пані омбудсмен Денисова захищає сотні полонених в РФ українців, як вона відстоює права наших громадян в інших країнах, чи як вона бодай в Україні стежить за торжеством закону. Натомість вона моментально стає на захист злочинців, котрі беззастережно наступають на права та спокій українців. Та й чого тут в принципі дивуватися…Яким боком проблеми українства можуть турбувати етнічну росіянку?

Кінцевою метою віх цих діянь є остаточне придушення природного інстинкту українців, котрі мов нерв реагують на соціальну та національну несправедливість у стосунку до себе, і остаточне знищення Української держави як такої.

Андрій Холявка, політичний аналітик, історик:

Активісту і добровольцю у вікно кинули гранату. «Борці за права людини» урочисто мовчать. «Не цікаво».

Група активістів поклала край етно-кримінальному кублу на столичному залізничному вокзалі. Що тут почалося! Ліберасти і «правозахисники» зненацька віднайшли голос і завили єрихонськими трубами! Грантожерські ЗМІ, фейкова ліберастійна «громадськість» та ряд урядовців активно інструктують всілякі меншини, дають їм індульгенції на будь-які злочини та навчають протистояти українському суспільству.

От спробуй зроби зауваження цигану — моментально станеш фашистом. І байдуже який злочин він скоїв, злочинцем оголосять тебе, бо ти тепер за замовчуванням – расист і дискримінатор. «Всі тварини рівні, але деякі рівніші від інших». Віднедавна циганів в Україні зробили недоторканною привілейованою групою, натомість титульну націю українців в Україні намагаються змусити відчувати страх і вину перед ними. Страх, бо циганам надано дозвіл безкарно вчиняти правопорушення, а вину, бо ЗМІ та «колективна денисова» навіть у найгіршому злочині проти українців звинуватить самих українців.

Здавалося б, «колективній денисовій» вартувало б зацікавитись становищем жінок у циган, станом «сімейного насильства», проблематикою ЛГБТ у тому середовищі — але ні, краще «відмазувати» кишенькових злодіїв і грабіжників!

Втім, це тільки початок. Ліваки усвідомлюють, що циганського криміналу в Україні занадто мало, щоб можна було суттєво ускладнити життя українцям. Саме тому в недалекому майбутньому до України планують завезти кілька мільйонів «біженців» з Африки та мусульманських країн. Цю тему час від часу «промацують» українські ліберастичні ЗМІ, намагаючись з’ясувати, як зреагує суспільство на можливе масове переселення на наші терени. Звичайно, що все це потягне за собою напруженість, етно-расову злочинність і релігійний тероризм як ми це бачимо в розвинутих країнах Заходу. З тією поправкою, що там це частково пом’якшується високим рівнем життя і споживання. А у нас це буде ще гостріше і брутальніше. Вся ця толерастія поширюється в Україні за давно розпрацьованими методичками. Кола, що їх ми лагідно називаємо «ліберастами», випробували ці методички спершу на США, тоді на Західній Європі, прикрасивши чудові країни кримінальними гнійниками. Нині це випробовують на беззахисній Україні.

Кілька днів тому в римському кварталі, де проживають мігранти з Африки, знайшли труп 16-річної зґвалтованої італійки. Африканців, які скоїли цей злочин, поліція затримала. І як ви думаєте, якою була реакція тамтешніх топових ЗМІ та «колективних денисових»? Вони моментально заявили, що акцентувати на національності злочинців не можна в жодному разі, легким порухом пера перетворили вбивць і ґвалтівників на жертв расизму! В ряді країн законом заборонено згадувати етно-расову приналежність правопорушників. Мовляв правопорушення вчиняє «молодь». Подібне, либонь, чекає і нас. Врешті, й графи «національність» в українському паспорті немає, тож хто б що не скоїв — злочини запишуть на українців.

Але важливо підкреслити: на Заході тема мігрантської злочинності давно перестала бути табу. Вона вилазить на шпальти топ-ЗМІ та суттєво впливає на політичну ситуацію. Обурення суспільства наростає шаленими темпами, відтак все більше підтримки здобувають ті політичні сили, що виступають за жорстке обмеження міграції та приборкання етно-расової злочинності, повернення на батьківщину особливо буйних. Гляньте на на США: там Трамп відкрито називає себе націоналістом і заявляє, що Штати більше не будуть табором для мігрантів.

Уже вісім років минуло з часу, коли керівники Німеччини, Франції та Великої Британії майже одноголосно заявили, що мультикультуралізм не спрацював, інтеграція мільйонів переселенців провалилась. Але українські ліберасти продовжують просувати цю збанкрутілу концепцію, відробляючи гранти. І раптом «виявляється», що під час війни нема нічого важливішого від прав ЛГБТ, циганів, протидії «мові ненависті», «булінгу», «сімейного насильства» чи чого подібного. Те, від чого Захід відчайдушно рятується, в Україні щойно починає набирати обертів.