Як студентки з провінції в столиці виживають: одні це коханням називають, інші – пpocтитyцiєю

Знайома однушку здавала студенткам з провінції. Дівчата на подив скромниці і оплату не затримували. Але днями роз’їхалися і посварилися в пух і прах. Одній з них квартиру зняв одружений папік, ще й з грошовим утриманням, а інша сказала «янетака» і пішла в орендовано квартиру до приїзжого хлопця.

Природно, такий сітуейшен я детальніше з’ясувала. Розповідаю: Світлана, яка тепер під крилом одруженого, але забезпеченого чоловіка, дуже симпатична дівчина, прямо наша красуня. Незалежна, розумна, підробляла навіть офіціанткою влітку. Але мабуть рідня з фінансами не особливо допомагає, та й в планах у неї після навчання магістратура, яка, як відомо, чималих зусиль і грошей вимагає.

Тому, коли вона зустріла свого героя, який запропонував їй спонсорство – вона хоч і не відразу, але погодилася. Каже, що не старий ще, приємний, двоє дітей, але які у нього стосунки з дружиною не знає і знати не хоче.

Зустрічалися три місяці, поки він не запропонував 1000 $ в місяць і оренду квартири, за умови зустрічей два-три рази на тиждень. Розповідає, що соромно було, та ще й подруга почала – “янетака”, “ябнедала” і так далі. Але вирішила, що це краще, ніж підробляти невідомо де, особливо в кафе з п’яними відвідувачами. І зустрічатися з ровесниками, які хочуть того ж самого, але «типу по любові», і тому у них це називається любов’ю, а у власниць пpocтитyцією.

Загалом, шкода мені дівчат, втрачені вони якісь, як сироти. Одна до папіка пішла молодість продавати, друга до хлопця за ті ж послуги на ліжко-місце напросилася. Я зрозуміти не можу, де їхні батьки, як можна жити спокійно знаючи, що дочка одна в чужому місті і потребує грошей?