Я коханка вашого чоловіка, вибачте за незручності, але заберіть його назад…

Прожили ми з Андрієм в шлюбі 10 років. Дочка наpoдилася, і ніби добре все, ніколи не лаялися, з роботи відразу додому біг, і коли встиг тільки!

А тут прийшла додому, а на столі записка: «Машенько, ти мене пробач, але я покохав іншу жінку, тому йду до неї. Речі беру тільки особисті, квартиру і все нажите майно залишаю вам з донькою. Допомагати не відмовляюся, сподіваюся з донькою дозволиш бачитися. Дякую тобі за все. Андрій.»

Я так і сіла. І коли встиг то коханку завести! Завжди таким зразковим був, домашнім. Вихідні всі разом з родиною проводили. Може з наших знайомих хто? Але скільки не перебирала, ніхто на розум не прийшов.

А потім просто плюнула і зрозуміла, що найголовніше – те, як ми з донькою зараз жити будемо. У планах слізно благати про повернення у мене не було, не я перша, не я остання через це проходжу. Треба жити далі.

Глянула на себе в дзеркало – а я ще дуже навіть нічого, правда треба трохи схуднути, кілограм так на 6-7.

Загалом то я нічого і не втратила, квартира то наша з донькою. Каті нічого не скажу, нехай поки тато буде для неї в тривалому відрядженні.

Вдалий же час вибрав чоловік, дочка на канікулах, гостює у бабусі.

Пішла я у вихідні в салон краси пір’ячко почистити: зробила манікюр, педикюр, стрижку за останньою модою. Прикупила стильний костюм і сукню на вихід. На роботу в понеділок вийшла при параді, так з головою в неї і пішла.

Через тиждень приїхала бабуся з Катрусею і залишилася у нас погостювати на тиждень. А тільки я її проводила назад, пролунав дзвінок. Це була незнайома жінка, по телефону вона розмовляти не стала, тільки призначила зустріч і заінтригувала. Хоча чомусь я здогадувалася хто це, але була заінтригована і погодилася.

Ось тоді то я побачила її, нове кохання чоловіка. На вигляд років 26-29, доглянута, красива, одягнена за останньою модою.

Без всяких вітань вона почала розповідь:

– Я – коханка вашого чоловіка, він днями пішов до мене.

– Так? А від мене зараз що потрібно?

– Ваш чоловік при знайомстві зі мною, сказав, що розлучений. Він звичайно мені відразу сподобався. До того ж я тоді розлучилася зі своїм колишнім чоловіком. Ніяких серйозних стосунків з Андрієм я не планувала, просто час провести, і все мене в таких стосунках влаштовувало, але днями він прийшов до мене з валізою.

Ось тоді я і здивувалася, тому що одна справа просто добре проводити час, а інша – жити під одним дахом. Я ввічливо промовчала, не змогла відмовити. Як би я не була захоплена чоловіком, житло з ним ділити не хотілося. А тут мені потрапив до рук його паспорт, тоді я дізналася, що Андрій ще й одружений!

Виходить він мене весь цей час обманював! Потім звичайно виправдовувався, що ви нібито разом вже давно не живете, просто розлучення йому не даєте. Загалом не вірю я більше йому. Тому прошу мене вибачити за заподіяні незручності і забрати вашого чоловіка назад!

Я розгубилася від заяви цієї дами. Навіть не відразу знайшлося, що їй відповісти.

– Знаєте, я на вас образи не тримаю, раз ви говорите що мій так званий колишній обдурив вас. Але скажу так – завтра ж я подам не розлучення, а у ваші стосунки лізти не стану. Розбирайтеся з усім цим самі! Так, назад його я не прийму.