Моя подружка вийшла заміж вагітною. Чоловік знав що дитина не його. Але любив. Все терпів і прощав

Моя подружка вийшла заміж вaгiтнoю. Чоловік знав що дитина не його (без варіантів, навіть слабкою надії на це не було). Але любив. Любив неймовірно. Все терпів і прощав.

А терпіти було що, Маринка свавільна і навіжена, по 3 рази на день заявляла йому:

Мовляв не люблю, і зростанням ти не вийшов, і хватка не та і заміж за тебе пішла тому, що виходу не було.

Всяке було. Не скоро оцінила вона Олега гідно. Але цікаво інше. Минуло 16 років і з’явився біологічний тато. І Цікаво йому стало на синочка свого виріс подивитися, відіграли свою роль почуття батьківські, вирішив визнати.

І так ця думка «татом» опанувала, що не відходив хоча і Маринка була категорично проти, такого возз’єднання «батька» і Сина. І від Олега по обличчю, «тато» пару раз отримав,але.

Загалом підкараулив таки «тато» синочка біля школи, і в ніжки йому кинувся, мовляв

Рідний ти мій, кpoвиночка, прости. І нікого крім тебе у мене на Світі немає, а старість вже не за горами. А Олег якого ти папкою то називаєш — і не рідна тобі зовсім.

Дитина спочатку був в шоці. Зустрічей з ненормальним «батьком» уникав. І ставився як до тяжкохворого. А на випускному так вийшло зібралися всі дійові особи. Ну все скандал забезпечений!

Але, син підвів до дзеркала нав’язливого «папу» і Олега. Став поруч, дивіться.

Питання є?

Маринка в шоці, у мене мурашки по шкірі.

«Папа» білявий ширококостий очі вже злегка вицвілого синього кольору. І Олег з сином підтягнуті, спортивної статури, обидва темноокі, чорняві — повна (хоч і зі знижкою на вік) КОПІЯ нерідного батька.

Більше, з цього вечора, «Папашу» ми не бачили. Зник як поганий сон, як і не було.