Знайдений в Афганістані солдат, який зник 30 років тому, виявився “несправжнім”

Намагалися продати під виглядом зниклого солдата. Афганська епопея з пoлoнeним 30 років тому українським солдатом з Волині, схоже, підійшла до кінця. Не до того щасливого кінця, якого всі чекали – що пoлoненого в районі Кандагара за кілька місяців до виведення радянських військ офіцера повернуть на Батьківщину, в село Велика Глуша на Волині, де його досі чекає невтішна мати,повідомляє “КП” в Україні“.

Новина про знайденого в Афганістані радянського пoлoненого з України дала їй надію незабаром знову подивитися в рідні очі – її син пропав в 1988-му році якраз в цій місцевості, відшукати його сліди не змогли. Старенька вже 10 років оплакує сина – через 20 років очікування і тривоги у неї пропала віра в те, що він все ж ще жuвuй, і мама поставила йому символічну мoгилу на клaдoвищі – щоб хоч було куди прийти, поплакати. Виявилося – це зовсім інша людина, яку афганці намагалися продати українцям під виглядом співвітчизника. Мабуть, очікували, що повірять на слово – як ми намагаємося вірити в свіжість м’яса на базарі.

– 95%, що це не він. П’ять відсотків залишаю на користь версії, що це Ігор Білокуров, але тільки тому, що надія вмиpaє останньою, – зазначив виданню голова товариства ветеранів Афганістану у Волинській області Григорій Павлович.

В результаті декількох візитів в Афганістан, де не вщухає вiйна, вдалося з’ясувати – знайти давно зниклого сина у матері не вийде – майже точно. Невелику ймовірність учасники експедицій, які були націлені на повернення бранця в Україну, покладають на експертизу ДHК – як на ймовірність чуда. Адже з кожною поїздкою виявлялося все менше подібностей афганського Амріддіна і українського Ігоря Білокурова, які, як стверджували афганці, – один і той же чоловік. У афганця зpiзали волосся і відправили на ДHК-експертизу. Незабаром будуть готові її результати.

– З Волині є тільки один зниклий безвісти солдат, і він був схожий на Амріддіна, це Ігор Білокуров, – розповідає виданню “учасник експедиції геофізиків в Афганістані Андрій Кадун. – Спочатку багато давало надію на те, що це той самий пoлoнений з Волині. По-перше – він повторював слово “Волинь”, це те ж саме, що я б назвав якесь не найвідоміше місто. У нього кличка – “русский”. Може, через зовнішність… він не схожий на афганців.

“Загубилися” 10 см зросту. Загалом, надії були. Але коли геофізики почали уточнювати дані Білокурова і після цього при зустрічі аналізувати його схожість з Амріддіном, з’явилося багато не стикувань. Наприклад, фактура, зріст. Білокуров був міцний, високий – 182 см. А у цього чоловіка – 172.

– Навряд чи 10 см росту могли загубитися, – говорить Андрій Кадун. – Так що на те, що експертиза ДHК підтвердить, що це – Ігор Білокуров, дуже мало шансів. Він не реагує на фото, в тому числі матері. Коли його поголили-постригли, він став виглядати набагато молодшим.

Практично відразу, ще навесні, афганці висунули умову – хочете свого бранця, забирайте, але женіть гроші. Забрати його було важко – запевняли, що хлопець без документів.

– Спочатку вимагали п’ять тисяч доларів, коли дізналися, що ми збираємося допомогти зробити йому документи, відповідали: “Приїжджайте, все повирішуємо”. Дуже дивно це виглядало, – кажуть учасники експедиції. – У результаті командир погодився віддати нам його без грошей безкоштовно, сказав: “Забирайте!” Але навіщо нам Амріддін, якщо ми шукали Ігоря Білокурова? А потім їх командир сказав, що це… жарт. Вони так вирішили пожартувати.

Білокуров міг бути у них в пoлoні. Виявилося, так в Афганістані, де йде вiйна, заробляють – пpoдають людeй. У командира Амріддіна кличка – “Шибеник”. Учасники експедиції впевнені, що з цими людьми стикався Ігор Білокуров, раз у них залишилося стільки даних про нього, пам’ятали, що він розповідав. Але дуже сумніваються, що він все ще жuвuй.

Коли геофізики приїхали з представниками всіляких влад Афганістану, Амріддін відмовився від своїх колишніх слів, все звалював на труднощі перекладу. Але перекладач-то перекладав те, що він говорив.

– Якась зовнішня схожість є, але це не доказ, – відзначають геофізики.

Українська експедиція не залишає надії, що інформація про українського зниклого безвісти в Афганістані все-таки знайдеться – і чекають відповідей від тамтешньої влади. Контакти збереглися, вони на зв’язку. Раптом все-таки виявлять слід зниклого українського солдата. Та й не тільки Ігоря Білокурова, а всіх, хто не повернувся з Афганістану – ні жuвuм, ні мepтвим.

Як це було? Цього солдата абсолютно випадково виявила українська експедиція, яка відправилася в кінці минулої зими шукати водоносні пласти на півночі Афганістану. Працювали під охороною – йде вiйна. Одного з охоронців до геофізиків підвів командир – мовляв, це ваш, хочете – забирайте. Хлопець дійсно відрізнявся від афганців – вони чорнобороді, а він – рудий. Повторював слово “Волинь”.

Афганці розповіли – потрапив в пoлoн в 1988-му, нічого не пам’ятає, раніше говорив українською та pocійською – забув, але ось назву своєї малої Батьківщини часто повторює. Учасники експедиції швидко навели довідки – з’ясувалося, що без вісті в Афганістані пропало тільки троє українців з Волині. Двоє зaгuнулu, а ось про Ігоря Білокурове ніякої інформації не було – як у воду канув. Вирішили – є шанси на те, що це дійсно зниклий 30 років тому наш офіцер. Багато в Україні були впевнені, що це і є Ігор – однокласники, знайомі, навіть мама впізнала його по очах…

Все вже були готові зустрічати Ігоря-Амріддіна і в Києві, і в рідному селі. Поки громадськість шуміла, експедиція геофізиків продовжувала працювати – вже не з пошуку води, а по встановленню особи загадкового афганського солдата з, можливо, українським корінням, зустрічалися з ним, його командиром, представниками влади Афганістану. Весь цей час учасники експедиції мовчали – просили почекати ще, і ще, поки в цій справі можна буде підвести жирну риску і сказати – чи вдасться привезти Амріддіна-Ігоря додому чи ні.