Його усмішку пам’ятатимуть усі: кого насправді втратила Україна в боях під Авдіївкою

Серед загиблих в Авдіївській промзоні – і капітан Андрій Кизило. Йому було всього 23 роки. Попри такий молодий вік, хлопець обіймав посаду заступника командира батальйону. Андрій був надзвичайно сильною людиною і ніколи не втрачав бойовий дух.

За кілька годин до нового року 23-річний капітан Збройних сил Андрій Кизило жартує на камеру. Грається зі стареньким музикальним центром, навіть вік якого назвати не може. Перший тост за новорічним столом із дитячим шампанським Андрій промовляє за бойових побратимів.

В ту новорічну ніч завітала і компанія волонтерів. Вони приїхали не лише з подарунками, а й зі справжнім концертом. Одна з пісень, які лунають в цю ніч – “Повернися живим”. Ніхто серед присутніх ще не знає – повернутися з війни живим Андрієві не судилося. Вже менш ніж за місяць молодий капітан загине від ворожої міни. Бо як справжній офіцер поведе своїх бійців в контратаку на ворога.

Прес-офіцер бригади Олена Мокренчук зберігає світлину загиблого хлопця. Каже це її улюблений портрет. Зробила його нещодавно. Пані Олена познайомилася з Андрієм, коли він прийшов служити в бригаду одразу після навчання.

“На той час він виглядав такий скромний хороший хлопчинка, і я особисто не думала, що він зможе стати таким сильним командиром”,– пригадує Олена Мокренчук.

Але Андрію вдалося стати “сильним командиром”. За його плечима чимало успішних бойових операцій. Кілька державних нагород. І – попри зовсім юний вік – він обіймав посаду заступника командира батальйону, який захищає позиції на промзоні в “пекельній” Авдіївці. На промці з хлопцем познайомилася і знімальна група 24 Каналу.

Андрій мріяв про сильну професійну армію, здатну захистити Україну від агресора. Хотів, аби нову українську еліту формували не корумповані можновладці і олігархи, а молоді, чесні, цілеспрямовані офіцери, як і він сам.

“Моє покоління не бачило служби в мирній армії. Ми тільки бачили бойову армію. І це буде підґрунтям для розвитку нашої армії, навіть вище чим стандарти НАТО”,– був переконаний Андрій Кизило.

Його посмішку помічали всі без перебільшення тележурналісти, які працюють на війні. Сповнений сил та оптимізму Андрій не любив пафосу та був по-справжньою сором’язливою людиною. Він просто – у прямому розумінні – щодня боронив Україну від агресора.

У цій битві разом з Андрієм своє життя за Україну віддали 25-річний Володимир Бальченко, 28-річний Дмитро Оверченко та Володимир Крижанський, якому було 34 роки.