Сьогодні – Всесвітній день вишиванки: таємниці і значення символіки за регіонами

Сьогодні – Всесвітній день вишиванки. Свято не закріплене жодним документом і не має жодного політичного підґрунтя, але від того не менш урочисте. Має популяризувати українську культуру й традиції.

В Україні є кілька десятків регіональних мотивів вишивки, і тисячі їхніх варіацій.

Вишиванка не може бути однакова на всю Україну. Спільне хіба що значення кольорів. Червоний – любов і боротьба. Чорний – земля або смуток. Синій – вірність. Зелений – життя і розвиток. Білий – фізична і духовна чистота.

Слобожанська вишивка – білим по білому, символізувала зв’язок з предками. Вибілювали нитки по кілька років, і ткали на станках – найбідніша дівчина мала вишити з півсотні сорочок для майбутньої родини ще до заміжжя. Тутешні сорочки з льону – це в подальшому мало захистити матір і дитину від лиха. А візерунок – ромби вишиті гладдю символізували засіяні поля – так слобожанці кодували собі врожайне майбутнє.

На Гуцульщині квіти на полотні – то сучасні мотиви. Така сорочка виграє барвами. Шиття щедре на грудях та рукавах.

На Волині давня місцева вишивка імітувала ткацтво. У кого білого полотна не було – творили на сірому.

Черкаську вишиванку можна впізнати за спокійними барвами, їх було небагато і без жодного негативного елементу. Хоча раніше багато вишивали чорним. Це колір землі, за рахунок якої люди виживали. На Черкащині використовували до 20 технік, причому хрестиком була лише додаткова.