Били, поки не зламали хребет: цькування в школах досягло епідемії, такого не було ніколи

Проблема буллінга, цькування підлітками один одного, в Україні набуває масштабів епідемії.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна посідає четверте місце в світі за рівнем підліткової агресії, пропускаючи вперед тільки Росію, Албанію та Білорусь.

Згідно з дослідженням, проведеним UNICEF Ukraine у ​​2017 році, з таким явищем стикалися 67% українських школярів. Причому 40% з них нікому не розповідають про насильство, навіть батькам.

У два рази частіше об’єктами для насмішок і знущань стають сором’язливі і небалакучі діти. Хоча в зоні ризику можуть виявитися всі, хто чимось відрізняється від загальноприйнятої “норми”. Наслідки ж цькування жахливі: це важкі психологічні, а іноді і фізичні травми аж до суїциду.

“За буллінг нікого не карають, вважається, що “можна”, ніякої просвітницької роботи не ведеться, отже, епідемія може поширюватися і далі”, – констатує засновник і директор ліцею Гранд Володимир Співаковський.

Історія, яка нещодавно відбулася в столичному ліцеї № 21, вражає своєю жорстокістю. Там однокласники били 12-річного Максима Черникова до тих пір, поки не зламали йому хребта. Процес побиття знімали на відео.

Вже чотири місяці підліток, який раніше займався плаванням і танцями, прикутий до ліжка – лікарі дозволяють йому вставати раз на день на 20 хвилин. А попереду ще три місяці такого режиму з подальшою тривалою реабілітацію.

“За шість хвилин скалічили життя моєї дитини”, – каже мати Максима Анна Чернікова. Вона написала заяву в поліцію і сподівається залучити кривдників до кримінальної відповідальності.

А Аліса Лобач, 10-річна учениця столичної школи № 263, викреслює дні в календарі, що залишилися до закінчення четвертого класу. Уже два роки вона переживає конфлікт з двома однокласницями, які систематично знущаються над нею.

Коли в грудні одна з кривдниць вдарила дівчинку кулаком в око, її мати Анастасія Кропельницька вирушила в поліцію. Розслідування закінчилося судом, батьків задираки змусили заплатити штраф, однак цькування тільки посилилися.

Експерти вказують на зростаючу агресивність нинішніх підлітків і пов’язують її з насильством, яке в надлишку присутній в кінофільмах, телепрограмах і соцмережах.

У той же час, експерти переконані, що безпека в школі безпосередньо залежить саме від вчителів і атмосфери, яку вони створюють в класі.

Навіть простий заборонний знак “стоп буллінг”, на зразок дорожнього, встановлений в класах, шкільних коридорах, туалетах, їдальнях зупиняє кожного п’ятого агресивного підлітка, готового образити однолітка.

У деяких школах існує “антібуллінговий” договір, який підписують учень, батьки, вчитель і самоврядування школи.

Ще одна поширена практика в європейських школах, де, за статистикою, 10-15% учнів беруть участь в актах насильства, – спеціальні тренінги у форматі рольових ігор. В результаті народжується своєрідний протокол дій, коли дитина, що піддається цькуванню, знає, що йому потрібно, наприклад, записувати всі подібні випадки, збирати докази і потім з цим звернутися до вчителів.