Зозуля. Нeнaвuджу її всією душею, дітей шкода до жаху

Є у мене родичка, назвемо її Мариною. Ми з нею живемо на одній вулиці, буквально в сусідніх будинках, і мені постійно за неї соромно.

Вона за мене старше майже на десять років, але іноді у мене складається відчуття, що це я її няньчу, як молодшу сестру. Відповідальності – нуль. Мізків – нуль. Бажання нормально працювати і чогось досягати – нуль. Нapoдила двох дітей (вважай, нагуляла) від різних чоловіків, ні з жодним не жила, вони її обидва послали, наплювавши на дітей. Та й я не впевнена, що вона знає, хто чий батько, тому що в свою бурхливу молодість вела себе огидно. Спала з усіма підряд, не приховувала, що за гроші. У неї стільки “Чоловіків” було, а у дітей стільки “татусів”, що і порахувати складно. За рік вона може пожити з трьома, постійно переїжджаючи з хати в хату, перевозячи синів, які вже звикли, мабуть, до всього цього.

Навпроти мене живе наша загальна бабуся. Коли у Марини бувають перерви і немає на горизонті мужика, вона повертається до бабусі, в рідну домівку. І тоді трапляється затишшя. В її будинку діти відпочивають, нормально їдять, з ними займаються, одягають в школу, про них піклуються. Але як тільки Марина зустрічає свою нову “любов” – все. Закінчується спокій. Пару раз були нормальні у неї чоловіка: хороші, працьовиті, дітей любили. Але нудно їй було з таким, йшла вона.

Вона працює санітаркою в лікарні, заробляє погано, в сім’ю не купує зовсім нічого. Зараз живуть з чоловіком в орендованій квартирі, де з меблів тільки диван і пара табуреток. Сплять по черзі на матраці, діти в тому числі.

Нещодавно чоловік отримав великий аванс з премією, я зраділа, коли вона розповіла, думаю – раптом купить меблі хоч дітям, одяг новий, весна все-таки на дворі. І що ви думаєте? Гроші розлетілися Марині на манікюр, на стрижку, на шмотки, на всілякі дурниці на кшталт походів у кафе (правда один раз дітей зводила на атракціони). З продуктів додому набрала швидкорозчинної локшини. Через три дні вже дзвонила мені і питала, чи не можу я зайняти їй грошей.

Знаєте, як її називають знайомі? Зозуля. Тому що діти, як безпритульні – обідають у мене, ночують у бабусі. А якби у неї не ночували, то спали б на підлозі в орендованій квартирі.

Ненавиджу її всією душею, дітей шкода до жаху.