Новий законопроект про реєстрацію місця проживання: як перевірятимуть місце проживання за новим законопроектом

Новий законопроект про реєстрацію місця проживання спрощує цю процедуру, але і передбачає відповідальність.

Офіс реформи адміністративних послуг при Міністерстві економічного розвитку представив громадськості законопроект “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. Він пропонує спростити процедуру місця реєстрації в Україні. А для запобігання зловживань, серед іншого, прописує механізм перевірки фактів проживання.

Як роз’яснили у Офісі реформ адмінпослуг, перевіряти місце проживання будуть після подачі особою декларації про реєстрацію і лише у випадку такої потреби та у випадках, передбачених законом.

Усього законопроект визначає 10 підстав для проведення перевірки факту проживання:

1) якщо розпорядник житла звернеться із заявою про те, що особа, яка зареєструвала місце проживання за адресою зазначеного житла, не проживає у ньому;

2) якщо звернеться хтось із батьків чи опікунів дитини віком до 14 років про те, що зазначена дитина знята з реєстрації другим з батьків або іншим законним представником за адресою житла, в якому дитина фактично продовжує проживати;

3) якщо буде звернення органу держави чи іншого органу управління, чи підприємства про отримання документально підтвердженої інформації про те, що особа не проживає у житлі, яке розташоване за адресою її зареєстрованого місця проживання;

4) якщо звернеться керівник закладу загальної середньої освіти про проведення перевірки факту проживання дітей на території обслуговування зазначеного закладу;

5) якщо надійде скарга на рішення про анулювання реєстраційних дій щодо особи;

6) реєстрацію або зняття з реєстрації особи було хоча б один раз анульовано відповідно до цього Закону протягом останніх трьох років;

7) реєстрація місця проживання особи здійснюється третій раз протягом року;

8) інформація, що міститься у реєстрі територіальної громади, вказує на те, що дитина віком до 14 років зареєстрована за місцем проживання, за яким не зареєстровано будь-кого з її батьків або інших законних представників (крім випадків коли зазначена дитина зареєстрована відповідно до цього Закону у навчальному закладі або закладі охорони здоров’я);

9) інформація, що міститься у реєстрі територіальної громади, зокрема стосовно прізвищ, віку та статі осіб, які проживають в одному житлі, вказує на те, що у зазначеному житлі зареєстровано більше ніж три сім’ї;

10) адреса житла, за якою здійснена реєстрація місця проживання, не ідентифікована реєстром територіальної громади.

При цьому перевіряючий зможе прийти до місця проживання особи тільки за умови ініціативи громадянина. Але попередньо на підставі методики ДМС і Мін’юсту перевіряючий має визначити, чи відвідувати йому особу, чи є достатньо інших доказів, щоб зробити висновки про проживання особи. Відвідування перевіряючого в більшості випадків по суті означатиме, що особа продемонструє свій доступ в житло – в присутності уповноваженого відкриє двері і увійде у житло.

У Мінекономрозвитку нагадують – перевірка факту проживання не є новацією. На сьогодні вона передбачена дев’ятьма урядовими актами під час надання громадянам субсидій, допомог, житла, захисту прав дитини тощо.

Жодних штрафів за проживання не за місцем реєстрації законопроект не передбачає.