Тепер їм погрожують: подружжя із місцевої преси дізналося, що їхню прийомну дитину вдочерили(відео)

У Фастові подружжя із місцевої преси дізналося, що їхню прийомну дитину вдочерили. На суд їх не запрошували і не пускали, а всі подробиці ретельно захищає таємниця всиновлення. Однак у щирість всиновлювачів названі батьки не вірять, бо, кажуть, з’явилися вони якраз тоді, коли біологічна мама помepла, а дівчинка успадкувала квартиру в центрі міста.

Діти в житті Максима і Ані Слободян з’явилися 5 років тому. Коли подружжя зрозуміло, що рідних дітей не матиме, наважилися на всиновлення. Розбивати чужу родину не стали – вирішили створити власну. Теж прийомну. Тіма і Даша – кровні брат і сестра. Меншу – Ліну – теж сприйняли за рідну. Як і вона їх.

Їй чотири з половиною років, однак лише вчиться говорити. Коли півтора року тому Максим і Аня принесли її додому, Ліна або ні на що не реагувала, або навпаки – безупинно кричала.

У свої три дитина не те, що не розмовляла і не йшла до рук, вона не знала, як жувати і що таке туалет. Спершу, зізнається подружжя, було важко. Коли дівчинка почала сміятися і йти на контакт, думали, що найскладніше позаду.

“Зараз, коли ці події почали відбуватися на протязі двох місяців, вона кожні півгодини бігає і перевіряє, чи я на місці, щоб вона підійшла і її обняли”, – розповідає Аня.

Два місяці тому у їхньому житті з’явилися незнайомці – пара приїхала знайомитися з Ліною, аби вдочерити. До такого повороту прийомні батьки не були готові, бо, кажуть, ще у грудні попередили органи опіки про свої плани вдочерити Ліну – після cмepті її біологічної мами, хвоpої на тyбepкульоз та BIЛ.

“Їм все одно, що ми усиновлюємо. хоча ще ця жіночка, що приїхала, то вона ще вагалася, казала, що ні, не буду із сім’ї забирати. А чоловік: будемо забирати. Перше питання від батька: чи є у дитини нерухомість?”, – розповідає Максим.

А вона – є. Двокімнатна квартира у центрі Фастова. Нині її орендує Руслан із дружиною. Заїхали, ще коли господиня була жива. Вона ж і розповіла про доньку.

“Вона приймала нapкотики. Доприймалася до того, що її пapaлізувало і вона тиждень лежала, не встаючи. Не годувала дитину і дитина коло неї лазила. Потім прийшла ця Маша, відкрили, а дитина їсть кaкaшки свої”, – розповідає Руслан.

Непотрібну малечу перекидали по установах, доки її не забрали Слободяни. Та прийомні, за законом, не батьки. Про те, що у Ліни з’явилися офіційні батьки, кажуть, дізналися із преси.

У них в порядку були усі документи. Аня і Максим почали паралельний процес. Однак пізніше. І досі не мають усіх необхідних паперів – Максим каже, у службі раптово згадали про його iнвaлідність.

“Кажуть мені, що я iнвaлід і не можу бути усиновлювачем, і питають, чому я раніше не усиновлював. Ну от як це?”, – каже Максим.

Як це, у місцевій службі у справах дітей нам так і не пояснили – письмово відповіли, що надто зайняті.

На те, щоб оскаржити рішення суду про відібрання дитини, є двадцять днів. Однак подати апеляцію може лише міська влада. На це сподіваються Слободяни.