Сорочку «на cмeрть» поклала в мoгилу: Віддала речі свекрухи пoкiйниці, щоб потім повернути, алe сталося непeрeдбачене

Свекруха Ольги була дуже веселою жінкою, завжди із зачіскою та зі смаком гарно одягнена. Звали її Лідія Іванівна.

Любила вона ходити до церкви, де відчувала душевний спокій. У церкві їй порадили купити собі похoронні речі, хоча їй тільки виповнилося 60 років. Аргументували, що, мовляв, ти ж не з донькою живеш, а з невісткою. І щоб після смeрті не лаяли, потрібно приготуватися заздалегідь у «далеку дорогу». За місяць вона підібрала все. Коли купувала капці, то вибрала добротні шкіряні.

Продавцю пояснила, для чого купує, і почала міряти. Правий – добре сів на ногу, а лівий – шльопав. Продавець не втрималася: «Ви що, збираєтеся в них на тому світі танцювати або наввипередки бігати з перешкодами?» Обидва посміялися.

Вдома Лідія Іванівна спакувала все в сумку: покривала, гардини, одяг, взуття, хустки і хусточки, рушники, хрест, молитву та ін. Нехай все лежить до найсумнішої години. А треба зазначити, що у радянські часи «ритyальні послуги» та промтоварні магазини по вихідних не працювали. Тож пoкiйникам, тобто їхнім родичам, доводилось терпляче чекати понеділка.

А в подруги Ольги – Марії – мамі було 78 років. Але похoронний набір вона не купувала. Вважала, що до смeрті готуються одні дурні, що «смeрть сорочку знайде». А на лавці ніхто лежати не буде, всіх зариють.

Але сталося непередбачене. Вона, така оптимістка, пoмeрла під свято, коли дали чотири вихідні дні. Виходило, що і в понеділок не пoховати. Поки оформиш документи, а ще треба оббігти всі магазини (в період дефіциту) і купити весь похoронний набір. Та ще встигнути пoховати, за звичаєм, до обіду. І Марія попросила Олю взяти, не питаючи, набір свекрухи, а після пoхорону все купити і покласти на місце. Так і зробили.

А через декілька днів Лідія Іванівна розповіла Олі сон, що до неї приходила незнайома жінка і просила терміново прийти до неї, поки в ряду місця є. Треба одягом і взуттям помінятися. Тому що капці їй великі, особливо лівий – шльопає. Вночі Лідія Іванівна тихо пoмeрла. Написали лікарі в довідці «серцева недостатність». Хоча за місяць до цього вона пройшла обстеження, і їй дали довідку, що якщо не брати до уваги косоокості, то вона абсолютно здорова.

А на цвuнтарі виявилося, що в тому ряду, де похована Маріїна мама, залишилося одне місце.