Зрада скасовується: про закриття фабрики “Рошен” у Росії і інші обіцянки Порошенка

Рішення про закриття фабрики “Рошен” в російському Липецьку одні українці сприйняли як “перемогу”, інші віднеслися досить скептично. Адже минуло вже майже три роки після того, як президент Петро Порошенко пообіцяв закрити фабрику на території Росії. Про політичні і економічні мотиви рішення президента, а також про виконання інших обіцянок, – в матеріалі сайту “24”.

Обіцяного три роки чекають

Довший час президент Петро Порошенко, незважаючи на свою обіцянку, фабрику в російському місті Липецьк не закривав. Але час від часу завіряв українців, що зробить це обов’язково. Продовження функціонування кондитерської фабрики на території ворога стало однією з тем для критики діяльності президента.

Незважаючи на обіцянку Порошенка, фабрика продовжувала працювати

Нюанс ще й у тому, що багато українських підприємців були змушені згорнути свою співпрацю з Росією через війну на Донбасі, а Євросоюз і США взагалі ввели економічні санкції проти РФ, від чого теж зазнали чималих збитків. Але липецька фабрика “Рошен” продовжувала працювати, хоча в 2015 році на майно фабрики був накладений арешт. Тому рішення про закриття “кондитерки” певною мірою сталося через те, що виробництво продукції скоротилося втричі. Заодно Порошенко продемонстрував, що виконує свої обіцянки. Щоправда із запізненням на три роки.

Ускладнення закриття фабрики було вигідне Кремлю

Експерти по-різному оцінили рішення президента. Дехто вважає це позитивом: краще пізно, ніж ніколи. Причини закриття фабрики не тільки економічні і політичні, а й юридичні. Зокрема, як зауважив професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, науковий директор фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Гарань, російська влада робила все для того, щоб юридично ускладнити цей процес.

Ми розуміємо, що закриття юридичної установи на території іноземної країни вимагає певних юридичних процедур. В тому числі і щодо тих працівників, які працюють в цій компанії,
– відзначив Гарань.

За його словами, Петро Порошенко розумів іміджеві втрати для себе і дійсно хотів закрити фабрику раніше.

Незважаючи на обіцянку Порошенка, фабрика продовжувала працювати

Нюанс ще й у тому, що багато українських підприємців були змушені згорнути свою співпрацю з Росією через війну на Донбасі, а Євросоюз і США взагалі ввели економічні санкції проти РФ, від чого теж зазнали чималих збитків. Але липецька фабрика “Рошен” продовжувала працювати, хоча в 2015 році на майно фабрики був накладений арешт. Тому рішення про закриття “кондитерки” певною мірою сталося через те, що виробництво продукції скоротилося втричі. Заодно Порошенко продемонстрував, що виконує свої обіцянки. Щоправда із запізненням на три роки.

Ускладнення закриття фабрики було вигідне Кремлю

Експерти по-різному оцінили рішення президента. Дехто вважає це позитивом: краще пізно, ніж ніколи. Причини закриття фабрики не тільки економічні і політичні, а й юридичні. Зокрема, як зауважив професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, науковий директор фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Гарань, російська влада робила все для того, щоб юридично ускладнити цей процес.

Ми розуміємо, що закриття юридичної установи на території іноземної країни вимагає певних юридичних процедур. В тому числі і щодо тих працівників, які працюють в цій компанії,
– відзначив Гарань.

За його словами, Петро Порошенко розумів іміджеві втрати для себе і дійсно хотів закрити фабрику раніше.

З обіцянкою про закриття “Рошен”може бути так само, як з наданням “безвізу” для України

Водночас, говорить Лупова, треба ще зачекати до квітня, на який призначене закриття фабрики, щоб переконатися в правдивості слів Порошенка.

До квітня ще треба дожити, щоб побачити, наскільки правдиві наміри Петра Порошенка. Або це буде так, як з обіцянкою про безвізовий режим. Якщо фабрику закриють, то, можливо, ми все-таки побачимо виконання хоча б якихось обіцянок президентом. Це необхідно. Питання тільки в тому, чому так довго цього не відбувалося,
– наголосила експерт.

Однак, на переконання Тетяни Лупової, українцям сьогодні важливіше, щоб Петро Порошенко не стільки закривав фабрику в Липецьку, а для початку закінчив АТО, як він пообіцяв. Це більш на часі.

Українці третій рік очікують обіцяного завершення АТО

Треба зауважити, що за три роки президентства Петро Порошенко поки що виконав далеко не всі свої обіцянки. З “безвізом” ситуація складна і залежить від рішення Брюсселю, оскільки Україна виконала всі умови Євросоюзу. Що стосується інших обіцянок Порошенка, то деякі він виконав, частину – виконав із запізненням, а деякі так ними і залишилися. Підписана економічна частина Угоди про асоціацію з ЄС, але реальних результатів українці поки що на собі не відчули. Було створено Антикорупційне бюро для боротьби з хабарництвом серед чиновників, проте конкретних результатів його діяльності наразі небагато. Нарешті ухвалено закон про е-декларування, але з сильним запізненням і під тиском ЄС. До того ж, ще треба побачити, кого з чиновників притягнуть до відповідальності за доходи, отримані з незрозумілих джерел.

Обіцянка закрити офшори так нею залишилася. Більше того, в Порошенка також виявилися так звані “сліпі трасти”, які, як переконує він сам, цілком законні. Боротьба з корупцією теж в цілому її імітація – немає ще жодного судового вироку щодо хабарників серед високопосадовців.

Попри обіцянку “жити безбідно” рівень життя українців падає

Досі не ухвалений новий закон про парламентські вибори на пропорційній основі за відкритими списками. Так само, як і закон про опозицію.

Що стосується завершення АТО, то, зрозуміло, що просто так цього не зробити. Так, в 2017 році збільшено фінансування української армії до 5% ВВП. Та досі українська влада не наважилася назвати війну війною. Якщо говорити мовою військових, АТО – спецоперація яка триває кілька годин або днів. Але не три роки. Українські політики вже неодноразово закликали визнати Крим і захоплену росіянами частину Донбасу тимчасово окупованими територіями. Та, чим далі, тим більше ОРДЛО перетворюється на чорну контрабандну діру, яку влада не хоче ліквідувати.

Тому закриття фабрики в Липецьку навряд чи можна занести до списку “перемог”, тим більше, що цей процес ще далекий від завершення. Крім того, українців з кожним днем все більше хвилюють питання виживання через зростаючі ціни, тарифи, податки. До речі, “жити безбідно” – одна з передвиборних обіцянок Петра Порошенка. Та поки так живуть, як і раніше, представники політичного Олімпу. Звичайних людей влада продовжує “збагачувати” обіцянками.