“Запрошення за гроші і…”: Нові правила працевлаштування для українських заробітчан в Польщі

У 2018 році Польща серйозно змінює своє трудове законодавство. Частина нових правил вже діє, а частину планується впровадити найближчим часом. З 1 січня діють нові правила працевлаштування для іноземців.

За попередніми підрахунками Міністерства сім’ї, праці і соціальної політики Польщі, за минулий рік було видано 1,8 млн запрошень на роботу для іноземців. Це означає, що кожен робочий день в цілому по всій Польщі реєстрували до 7200 таких запрошень.

«Зараз видається в 10 раз менше таких документів. Це відбувається тому, що замість однієї сторінки запрошення введено цілих вісім сторінок необхідних документів, що збільшило час їх підготовки для місцевої служби зайнятості», – розповів виданню президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Змінилися також умови оформлення документів – польській стороні тепер треба надавати копії всіх сторінок закордонного паспорта майбутнього працівника з усіма відмітками. Крім того, з початку 2018 року треба платити 30 злотих (близько 7 євро) за запрошення на роботу.

Нові запрошення за гроші. Польський роботодавець повинен надати в місцеве відділення служби зайнятості заяву про намір працевлаштувати іноземця, підтвердження оплати 30 злотих за реєстрацію (прикріплено індивідуально до кожного набору документів), а також копію закордонного паспорта трудового мігранта.

Як пояснила HR-експерт сайту сайт rabota.ua Тетяна Пашкіна, раніше заява про намір доручити роботу іноземцю була безкоштовною.

«На кого ляже ця оплата – на роботодавця або на працівника, покаже практика. Якщо роботодавець заплатить за запрошення, а працівник не затримається у нього на підприємстві, або взагалі не приїде, то це будуть чисті збитки для компанії», – зазначив Василь Воскобойник.

За новими правилами, роботодавець може найняти на роботу іноземного працівника тільки при наявності двох обов’язкових умов:

роботодавець повинен запропонувати іноземцю таку ж зарплату, яку він пропонує полякам, які перебувають на аналогічній посаді;

оскільки пріоритетним в Польщі є працевлаштування своїх громадян, то роботодавець повинен довести, що він намагався залучити до пропонованої роботи поляків, проте це виявилося неможливим.

Крім того, в Польщі збільшилася мінімальна зарплата, яка з 1 січня 2018 складає «брудними» 2100 злотих (близько 470 євро). Мінімальний штраф для роботодавця за нелегальне працевлаштування іноземця – 3000 злотих або 660 євро.

Тобто, для роботодавця процедура стала більш складною і вимагає більшої витрати часу, зусиль і грошей. Адже легально влаштованим українцям не можна буде платити менше, ніж полякам.

За словами експертів, ніяких додаткових документів для українців, які збираються на роботу в Польщу, не потрібно. Якщо є другий закордонний паспорт, то потрібно надати і його.

«Тому що, якщо спливе, що були раніше поїздки за кордон, про яких немає інформації в паспорті, то інспекція праці відмовить у виготовленні запрошення. Якщо будуть виявлені порушення в порядку надання документів, то українцеві буде відмовлено в отриманні запрошення на роботу. Іншого покарання за недотримання нових правил немає», – запевнив Воскобойник.

Хіба що українця можуть покарати за нелегальне працевлаштування. Мінімальний штраф за це – від 1000 злотих (220 євро), а також депортація з внесенням до списку небажаних осіб для Польщі та інших країн Шенгенської зони.

Власне, на виявлення таких осіб і спрямована більша частина змін польського законодавства. З 1 січня 2018 року введено новий документ – дозвіл на сезонну роботу, яка видається на термін до 9 місяців.

Дозволи на роботу. Як зазначає Тетяна Пашкіна, таким чином, в 2018 році є два документи, які дають право легальної роботи іноземцям в Польщі – це звичайний дозвіл на роботу і дозвіл на сезонну роботу. Перший, як і раніше, видається строком на півроку. За новими правилами кожен з цих дозволів видається за 30 злотих.

Мало того, тепер роботодавець після реєстрації заяви про намір взяти на роботу іноземця, зобов’язаний довести в Управлінні з питань праці, що працівник дійсно прибув і працює у нього. У перспективі планується створити загальний реєстр працевлаштування іноземців. У ньому будуть всі звичайні і сезонні дозволи на роботу, а також інформація від місцевих «старост» про неможливість задовольнити кадровий голод за рахунок польських працівників.

Дозволи на сезонну роботу видаються на роботи в сфері рільництва, садівництва туризму та ресторанного бізнесу. Термін дії дозволу (максимально до 9 місяців) відраховується з дати в’їзду в Польщу або з дати видачі дозволу (якщо працівник уже знаходиться в Польщі).

Важливо пам’ятати, що працювати легально можна тільки у того, хто вас найняв.

За словами Тетяни Пашкіної, в цьому році стало дещо менше вакансій для українців за частиною роботи в Польщі. Однак це не означає, що роботи стало менше, просто тепер роботодавці (частіше їх посередники-агентства) розміщують так би мовити «мультивакансії». Наприклад, шукають відразу кілька десятків працівників на одне провадження: швачки, покоївки, будівельники і т.п.

«Приблизно дві третини вакансій припадають на агентства-посередники. І введення плати за дозволи на роботу – це в тому числі боротьба з фeйковими вакансіями, коли агентство під фіктивні дозволи на роботу збирало гроші з потенційних претендентів», – пояснила Пашкіна.

За словами експерта, посилення правил працевлаштування польською стороною остаточно перемістить цей бізнес в сферу тіньової зайнятості.

Щоб не потрапити на гачок недобросовісних посередників Василь Воскобойник радить перевіряти кілька ключових параметрів. Зокрема, дані в ліцензії та договорі про працевлаштування повинні збігатися. Також зарплата по регіону, куди вас наймають, повинна дорівнювати оплаті, яку пропонують полякам.

Що повинно насторожити:

Не збігається адреса і назва компанії, куди ви звернулися, з даними з ліцензії на посередницьку діяльність у працевлаштуванні за кордоном.

Пропонована зарплата вища, ніж отримують місцеві жителі за аналогічні роботи

Пропонують оформити робочу візу після зустрічі з роботодавцем

Візу оформляють в одну країну, а роботу знаходять в інший.