«Шукайте своїх людей»… Важливі і мудрі слова…

Вони як зірки, поки голову не піднімеш – не побачиш. А коли потонеш очима в зоряному молоці – розумієш, як їх безліч. Шукайте своїх людей. Їм також страшно і боляче. У них теж бувають чорні дні, помилки і зриви. Але вони готові йти крізь страх, вони впливають на хід речей, задають темп життю. Вони в чомусь кращі, в чомусь гірші. Вони не заздрять і не скаржаться. Вони з вдячністю зустрічають подарунки долі і люблять себе за те, що удача їм посміхається.

Шукайте вірних і чесних. Які не будуть ховати злість і сльози за лицемірством і усмішкою. Вони кажуть, що думають. Нехай іноді неприємно, нехай іноді прямо в серце. Проте чесно. Не зі зла, а від любові. Які радіють щиро, сміються голосно і вільно, мелодійно і заразно. Які не приховують і не соромляться своїх веселощів.

Шукайте тих, кого можна буде любити вічно. Шукайте тих, хто стоїть і чекає вашої любові. З якими ви зілляєте два озера і вийде море. Шукайте дзвінких і соковитих, з смішинками і зморшками. Шукайте в парках і на сценах, сумних і веселих, маленьких, і великих. Вони трохи діти, вони йдуть по життю з вірою в добро, але бачать все, звичайно, і чорне і біле, але живуть заради жовтого, червоного, блакитного… Шукайте їх. Потрібно тільки підняти голову.