Без цієї довідки банк може не віддавати ваш депозит: Дізнайтесь подробиці

Історія така. Мій друг вирішив купити машину в автосалоні. Платити треба було через банк. У нього якраз закінчився депозит. Але ні перевести гроші на поточний рахунок, ні оплатити машину по безналу, ні навіть забрати свої гроші з банку одному не вдалося. Банк вимагає показати джерело походження грошей, які були розміщені на рахунку п’ять років (!) тому.

Спроба звернутися за допомогою до юристів і «фалшиводовідників» відразу «запахли» додатковими витратами.

Вимога Нацбанку “аналізувати і звітувати по ризиковим операціям клієнтів щодня” з’явилася ще на початку вересня минулого року, коли вступили в силу постанови НБУ №42 і №43.

Якщо коротко, то банки змусили вимагати від клієнтів докази, що кошти, які вони вносять або знімають, зароблені легально. В принципі, і раніше банки були зобов’язані стежити за операціями на суму, що перевищує 150 тис. грн., І по кожній такій транзакції звітувати перед Державною службою фінансового моніторингу та НБУ.

Боротьба з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом, стала головним болем України на початку 2000-х, коли ми дізналися абревіатуру FATF, потрапили в чорний список цієї міжнародної організації і навіть ненадовго під санкції, потім прийняли всі необхідні закони і почали імітувати їх виконання.

Кілька років поспіль відповідальні органи намагалися вивчити, чим боротьба з брудними грошима відрізняється від ухилення від сплати податків. У підсумку, кажучи словами Маршака, “ведмедя років п’ять вчили, як поводитися, але, видно, вихователі марно час витрачали!”.

Через 15 років після встановлення в Україні системи фінмоніторингу ніхто так і не чув, щоб за допомогою прописаних FATF рецептів були спіймані торговці зброєю, наркобарони і навіть великі корупціонери. Класичні “трафарети” у нас не працюють. Зате політичні кліше – будь ласка.

Замість реальної боротьби з легалізацією злочинних доходів залучили до “розслідування злочинів екс-президента Віктора Януковича і його оточення”. Чомусь не дивуюся, що, за даними самого відомства, “з травня 2014 року по червень 2017 року служба знайшла таких злочинів на 211 млрд. грн.”. До речі, де ці фантастичні суми? Чи можна їх помацати? Питання смішне і риторичне.

Причому всі розмови про “порозі” суми, з якої починаються перевірки (на сьогодні – 150 тис. грн.,а обіцяють підняти до 300 тис. грн. в зв’язку з девальвацією), втратили сенс, бо банкам надали можливість самостійно визначати суми “в залежно від потенційного ризику операції “. Особливо, якщо виявлено “невідповідність суми операції фінансового становища клієнта”.

Але чи то гроші злочинної кліки Януковича виявилися віртуальними, то чи справи в нашій країні справи йдуть не настільки добре, як рапортує влада (підозрюю, що “два в одному”), однак було вирішено зайнятися і простими громадянами теж. Не давати, так би мовити, спуску щасливим власникам тіньових доплат і дрібного нелегального бізнесу. Чому дрібного? Тому що великі “риби” мають свої (або дружні) банки, де їм не задають дурних питань. А самі придумують, як пояснити НБУ ту чи іншу транзакцію своїх високоповажних клієнтів.

Що ж стосується простих маленьких українців, як мій приятель, які заробляли і тут і там, щоб жити пристойно і годувати сім’ю “не гірше, ніж інші”, то їм тепер загрожує “аццкий геморой”. А таких, за даними міністра соціальної політики Андрія Реви, дуже багато – з 26 млн. Працездатних українців офіційно працевлаштовані лише 16 млн.

Якщо раніше банки перевіряли громадян, лише коли вони приносили готівку на рахунок і робили це формально (хто ж відмовиться від зайвої “інвестиції”), то з осені минулого року вони отримали приємне право не віддавати гроші клієнтам без підтверджуючих документів.

У мого приятеля офіційна зарплата – близько 5 тис. грн. Грошей на рахунку було набагато більше. І не важливо, що рахунок був відкритий задовго до нових вимог НБУ. Без доказів, що ці гроші зароблені легальним шляхом, банк відмовляється їх віддати.

Не допомогло і звернення до юристів. Ну, прийшов в банк разом з корешем і високооплачуваний адвокат. Каже банкірам, мовляв, такі вимоги банків незаконні, депозит мого клієнта розміщений до вступу в силу нових вимог Нацбанку, ви не маєте права вимагати документи для підтвердження фінансового стану.

“Іди в сад, – відповіли адвокату в банку. – Нам треба щодня відписуватися в НБУ. Будь-який підозрілий рух, і НБУ нас штрафує. Тому, пардон, але вашого клієнта ми вже засвітили в сумнівних операціях. Нехай збирає довідки або йде в суд. Але в суді теж потребують доказів, що гроші, покладені на депозит п’ять років тому, були зароблені чесно. А не продажем наркотиків, зброї або проституції. До речі, яка у вашого клієнта була зарплата п’ять років тому?”.

Не варто обманюватися цифрою в 300 тис. грн. Змінили і інші ліміти. Ювелірів хочуть зобов’язати стукати на клієнтів при покупках на суму понад 40 тис. грн. Страховикам слід проводити перевірку людини при виплатах більше 30 тис. грн. А лотерейщикам і букмекерам доведеться поросити у клієнта паспорт і код для кожної ставки понад 5 тис. грн.

Так і поговорили. Машину мій друг не купив. І тепер не знає, як йому витягнути гроші з банку. Банк в свою чергу великодушно запропонував переоформити вклад ще років на п’ять. За невисокий відсоток. Так як нині високих відсотків по депозитах більше немає. Вони в межах арифметичної похибки. Ми ж в Європу йдемо, а там ставки низькі. Правда і кредити там дешеві, а у нас дорогі. Але це окрема тема.

Зрозуміло, що влада істерично намагається “детінізувати” економіку і змусити роботодавців платити офіційні заробітні плати. Мінімум яких регулярно підвищується. І тим самим відірвати свою частку через податки. Але яке відношення це має до боротьби з відмиванням “брудних грошей”? Коли все розуміють, що гроші більшої частини населення – не брудною, а тіньові. А це “дві великі різниці”.

Смію всіх розчарувати: далі буде ще гірше. Нещодавно Мінфін презентував проект розширення суб’єктів первинного фінмоніторингу (установ, які зобов’язані перевіряти своїх клієнтів). До нинішніх банків, страхових компаній, нотаріусов і юристів, лотерейщиків, платіжних організаціях і системах додали ще й небанківські обмінні пункти, податкових консультантів, ріелторів, торговців за готівку ювелірними виробами, дорогоцінними металами і камінням, а також осіб, які надають послуги зі створення, забезпечення діяльності або управляють юридичними компаніями юристів і нотаріусів.

Правда, було обіцяно підвищити “поріг” операцій, що підлягають перевірці, з 150 тис. грн. до 300 тис. грн. Не через людинолюбства, а тому що прогресує інфляція і скорочення штатів в держорганах, а решті переробляти доноси від “суб’єктів первинного фінмоніторингу” все складніше.

Тим часом юрист, до якого звертався мій друг і який не зміг домовитися з банком, знайшов контору, яка за нескромну винагороду готова видати підроблену довідку про доходи п’ятирічної давності, дуже схожу на справжню. Адвокат зі свого боку обіцяє домовитися з банком, що той прийме таку довідку без зайвих питань. Звісно, послуга також не безплатна.

Залишилося уточнити, чи не стрепенеться фіскальна служба і не змусить бідолаху, вже потрапивших в халепу, заплатити податки минулих років, згідно з довідкою про фіктивні доходи? Друг вже “турбувався”, скільки коштує вирішення цього питання і чи залишаться після всього хоч якісь гроші на його депозиті.