Українські заробітчани обшивають Європу за копійки

У нашій країні одяг шиють понад 220 тисяч чоловік. В Україні понад 200 тисяч осіб працюють на найбільші світові бренди одягу та взуття. При цьому за свою важку працю отримують сущі копійки – менше 100 євро в місяць.

Шиємо для Європи

Експерти спільноти в 2017 році вивчили ринок України, Угорщини та Сербії. Протягом декількох місяців фахівці опитали 35 співробітників чотирьох великих українських фабрик, де виготовляють одяг і взуття. Крім того, вони вивчили внутрішній ринок праці легкої промисловості та структуру експорту.

“Всього в Україні офіційно і нелегально одяг шиють більше 220 тисячі осіб на 6000 підприємств. Близько 80% всіх працівників – жінки.

Найбільше українські підприємства експортують одягу в Німеччину (37% від усього експорту одягу і взуття), Угорщину (7%) і Польщу (7%). З взуттям інша ситуація – тут серед лідерів – Румунія (32%), Польща (19%) і Італія (14%)”, – йдеться в доповіді.

В Clean Clothes Campaign також додають, що серед постійних споживачів української продукції – знамениті світові бренди.

Робота за копійки

Серед головних проблем – оплата праці.

“Європейські компанії часто користуються працею дешевих, але досвідчених і кваліфікованих робітників. Дуже часто щомісячна заробітна плата таких фахівців порівнянна з розміром мінімальної місячної зарплати, яка, наприклад, в Україні становить трохи більше 89 євро (3115 грн).

Якщо ж брати все понаднормові і премії, то сума становить 96 євро (3360 грн). Але за нашими підрахунками, зарплата, якої буде достатньо, щоб сім’я могла оплатити основні потреби, повинна бути в чотири або п’ять разів вище.

Наприклад, для України ця сума повинна складати коло 438 євро (15 330 грн) на місяць. Тому для світових модних брендів країни Східної і Південно-Східної Європи – рай з низькою зарплатою”, – говорять в компанії.

При цьому, на думку самих працівників, для того щоб забезпечувати сім’ю, їх зарплата повинна становити 16 695 грн.

“Крім низьку зарплату, багато хто з опитаних скаржилися на умови праці: токсичність, низьку гігієну на виробництві, образливе ставлення з боку керівництва”, – резюмують дослідники.

Офіційно компанії, названі в звіті, поки не коментують ситуацію. Однак в одній з фірм нам заявили, що не контролюють оплату праці.

“Ми укладаємо договори з підрядниками, яким платимо гроші за готовий товар. Це позбавляє нас від необхідності будувати свої виробничі потужності тут, в Україні. Тому питання оплати праці швеям – не в нашій компетенції”, – розповіли нам в представництві одного з європейських брендів.

Проблема кадрів

А ось підприємець Костянтин Кломишев, який займається пошиттям одягу, з заявленими в дослідженні зарплатами не згоден.

“На підприємствах, де люди влаштовані офіційно і все працює за законом, зарплати, як правило, вище 89 євро. А там, де працюють”на Європу“, я не зустрічав суми менше 120 євро (4200 грн), – говорить підприємець. – Але сьогодні ми зіткнулися з іншою проблемою – дефіцитом кадрів. Дуже багато фахівців їдуть працювати в Польщу”.

Зарплати сусідів

Україна не єдина країна, яка потрапила в останнє дослідження співтовариства профспілок. Опитували експерти також працівників в Сербії та Угорщини, хоча наведені зарплати в цих країнах значно вищі за українські.

Наприклад, в Сербії, де в легкій промисловості працює більше 100 тис. Чоловік, мінімальна зарплата становить 189 євро (6615 грн), а в Угорщині (більше 40 тис. Працівників) – 197 євро, або 6895 грн.