Чому українці святкують Старий Новий рік? І що важливо знати про цей день

Українці в ніч з 13 на 14 січня відзначають Старий Новий рік. Це неофіційне свято, але в Україні, ряді країн колишнього СРСР і деяких європейських країнах його активно відзначають. Виникнення свята пов’язане з розбіжностями між юліанським (“старим стилем”) і григоріанським (“новим стилем”) календарями.

Дата настання Старого Нового року відповідає Новому року за юліанським календарем. За старим стилем спочатку відзначали свято Різдва Христового, а після – Новий рік.

Україна перейшла на григоріанський календар тільки в 1918 р. До цього часу більшість європейських країн вже давно ним користувалися. У зв’язку з цим в Європі святкують Різдво 25 грудня – за григоріанським календарем, а не за юліанським, в якому 25 грудня припадає на 7 січня. Українська православна і греко-католицька церкви у визначенні свят дотримуються юліанського календаря.

Старий Новий рік припадає на зимові Святки, які тривають з Різдвяного святвечора (вечір 6 січня) до Водохреща (19 січня). Вечір напередодні Старого Нового року називається щедрим.

Увечері від хати до хати ходять щедрувальники. У цей день прийнято накривати святковий стіл, готують другу кутю — щедру. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники із сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Цього дня заведено ходити один до одного миритися, аби “Новий рік зустріти в мирі та злагоді”. Ввечері цього дня дівчата ворожать.

Наприклад, виходять на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою — таким і буде суджений: якщо пес, то лихим, а життя собачим, вівця — тихим і сумирним тощо; кладуть під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляють: “Суджений-ряджений, розчеши мені голову!”. Хто присниться, за того й випаде вийти заміж.

Якщо в ніч на Старий Новий рік падає м’який сніг — на врожай, а якщо тепло, то літо буде дощовим. Вважалося, що як пройде перший день у Новому році, то й рік буде таким.

Православна церква вшановує у переддень Нового року святу Меланію Римлянку (свято Маланки), а 14 січня (1 січня за старим стилем) – пам’ять святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської.

Зараз святкування Маланки в автентичному вигляді збереглося переважно в селах Галичини і Буковини. Це народні гуляння за участю хлопців, переодягнених у костюми головних персонажів свята – Баби Маланки та Діда Василя. Серед ряджених зустрічаються образи кози, діда з бабою, циган, ведмедя, журавля, кота тощо.

На Старий Новий рік традиційно зранку ходять посівати зерном у будинку родичів, сусідів, знайомих. Вважається, що посівати повинні хлопчики, оскільки існує повір’я, що першим на Новий рік повинен зайти в дім чоловік, щоб все було добре і в сім’ї, й у господаря. Їм дають гроші та солодощі.

Свято також відзначають у Росії, Білорусі, Сербії, Македонії, Косово, Боснії та Герцеговині, Чорногорії. У Швейцарії Старий Новий рік святкують як “день Святого Сильвестра”.