Старий Новий рік 2017: святкування, історія, традиції, прикмети та ворожіння

Традиція вітати прихід старого Нового року у слов’ян зародилася з 1918 року – це Новий рік, який люди продовжують відзначати за старим стилем.
А ось що приготувати на стіл, та яким традиціям підкоритися, щоб принадити в цей день щастя і достаток у дім, читайте нижче.

Прикмети і традиції на Василів вечір

З вечора 13 січня на ранок 14 народ повторно святкував прихід Нового року, напередодні якого називали Василевим вечером на честь покровителя свинарів – Василя Святого. До столу в цей день зарізали свиню, з м’яса якої готували безліч ситних страв, адже саме свиня у предків виступала символом плодючості худоби і сімейного благополуччя. Крім вищезгаданого імені, цей день в народі часто називали «Щедрий вечір» або «Овсень».

Як проходила підготовка до свята?

З ранку господині частували всю сім’ю пшеничною кашею, яку щедро заправляли медом. У народі ходила прикмета: чим смачніша каша, тим краще видасться наступаючий рік. А ось якщо страва не вдалася, то і сім’ю будуть переслідувати невдачі. Потім з обіду до вечора жінки пекли млинці, ліпили вареники з різними начинками і запікали поросят. Чоловіки допомагали по господарству, а діти ходили колядувати.

Обряд «овсенькання» супроводжувався перевдяганням у національні костюми і ходінням від будинку до будинку з піснями, що повинні були залучати до села удачу та достаток. Господарі, які пускали до себе на поріг колядувати, обов’язково нагороджували старання дітей чимось смачненьким. До вечора накривали щедрий стіл, щоб задобрити наступаючий рік. А вже вночі всією сім’єю відправлялися відвідувати сусідів, щоб залучити у відносини мир і благодать.

До ранку 14-го січня дотягували тільки молоді люди, які виходили на вулиці і розпалювали багаття, щоб спалити «дідуха» і перестрибнути новорічний вогонь на знак очищення. В цю ніч вірили: чим більше зірок на небі, тим більший вродить урожай.

Обов’язкові страви на столі для зустрічі старого Нового року

Щоб святковий стіл відповідав канонам старослов’янських традицій, важливо на свято старого Нового року подати до столу кутю, яка готується з гречки і ячменю (на сьогодні використовується очищений рис) з додаванням різних сухофруктів, горіхів, винограду і меду. Чим багатша начинка, тим краще. Адже кожен продукт несе сакральне значення: горіхи символізують здоров’я, мед – хороші новини, родзинки – довголіття, мак – достаток, зерно – початок нового життя.

До речі, з особливою любов’ю наші предки ставилися і до обрядів, пов’язаних з передбаченням долі. Популярною традицією в кожній родині було поїдання особливих вареників з сюрпризом. В їх начинці ховали найрізноманітніші предмети – від лаврового листка до монетки. Попався вареник з вишнями? До спокуси. З капустою? До грошей. Кільце говорило про швидке весілля, нитка попереджала про далеку дорогу, ґудзик – до обновок, перець і сіль – до засмученням. Які ще ворожіння полюбилися нашим предкам?