“Нас вигнали на подіум у кyпальниках. Про це ніхто не попереджав”, – лучанка про участь у телешоу «Модель XL»

Вікторія Міллер – молода лучанка та модель «плюс сайз», котра стала відомою завдяки всеукраїнському шоу «Модель XL», що транслюється на «1+1». Дівчина розповідає, що подавала заявку на участь у проекті через те, що була у великій депресії. Їй був цікавий новий досвід.

Неочікувано, попри конкуренцію тисячі моделей, їй вдалось потрапити в омріяну «тридцятку». Влад Яма, Катерина Осадча та Тетяна Мацкевич сказали амбітній лучанці – «так», пише видання «ВолиньPost».

Наразі зйомки шоу уже завершились, однак Вікторія поки не може сказати, хто ж став переможцем, адже програма транслюються на телебаченні. Однак дівчина запевняє, що участь у проекті змінила її життя та відношення до світу. Тепер вона мріє змінити роботу та підкорити «блакитні екрани».

«У Луцьку працюю у трейдинговій компанії. Я прожила півтора роки в Йорданії, і ледь не вийшла там заміж. Але через деякий час повернулась в Україну. Тут довелося будувати життя майже з самого початку. В мене був період депpeсії. Одного разу я побачила рекламу цього проекту. Мама мені сказала – спробуй. Я подала заявку і через деякий час мені зателефонували. Потім поїхала на кастинг», – розповідає Вікторія.

Друзям про поїздку дівчина нічого не говорила, адже боялась прилюдного фіаско. Каже, що розповіла тільки найкращій подрузі. А найбільшою підтримкою для неї стала мама, яка дуже вірила у Вікторію.

У першому кастингу брали участь більше тисячі дівчат. Основний критерій відбору – необхідні параметри – 120-90-120. Через деякий час їх змінили на 110-80-110. До моделей «плюс сайз» також є багато вимог. Серед них – ідеальна шкіра, підтягнуте тiло, доглянутість та вміння працювати з камерою. Також велику роль відіграє і внутрішнє налаштування дівчини. Її здатність розкритись та не комплексувати.

«Ми прийшли на знімальний майданчик. Там працювали фотографи, відеооператори, редактори. Я – не боягузка, але було шалене відчуття драйву. І дуже надихала атмосфера чогось нового. Я дуже люблю бути в центрі уваги. А там було так класно. Єдине, було багато негативних емоцій від інших дівчат: страх, іcтерики, комплекси, неадекватність», – каже Вікторія.

«Я навіть не очікувала, що мене помітять. Адже в мене навіть досвіду у фотозйомці немає. А тим паче – відео. Але мене там помітити, і з тисячі дівчат запросили у сотню. А «сотня» вже мала ходити на подіумі перед журі. Саме вони мали вибрати тридцять кращих. В журі був Влад Яма, Катерина Осадча, Андре Тан та Тетяна Мацкевич», – додає вона.

«Нас вигнали на подіум у кyпальниках. Про це ніхто не попереджав, бо дівчата ж понабирали вечірніх суконь, джинсів. А нас переодягнули в кyпальники. Я б не сказала, що в мене були комплекси, бо я незакомплексована. Але було дуже складно, бо стpaшно зганьбитись. Але я розуміла, що це мій шанс, тому змогла взяти себе в руки. Підбори, відкритий кyпальник – і вперед.

Я вийшла, і вони «ахнули» через мої татуювання, адже вони фактично зливались з купальником. Було так страшно, що аж руки трусились і серце тьохкало. Вже дуже хотілось, щоб сказали «так». Влад Яма, Катерина Осадча та Тетяна Мацкевич сказали мені «так». Проте Андре Тан сказав, якщо йому будуть потрібні моделі із татуюванням, то він їх домалює. А зафарбовувати – дуже довго. Осадча зазначила, що коли вона почала займатись модельною справою, то татуювання на моделі були неприйнятні. Але вона сказала мені «так» через те, що я – харизматична», – ділиться враженнями дівчина.

За її словами, багато дівчат не були готові до дефіле в кeпальниках через комплекси. Але тут дуже допомогли редактори програми, котрі підтримували учасниць.

«Команда дуже професійна і талановита. Вони знаходили підхід до кожної дівчини, заспокоювали. Медик когось з дівчат валер’янкою відпоював», – каже Вікторія.

Коли журі відібрали «тридцятку», почалися нові і важкі випробування для дівчат. Одні з них – це фотозйомки, під час яких оцінювали та «відсіювали» учасниць. За словами Вікторії Міллер, лишились тридцять дуже яскравих, харизматичних та красивих дівчат. І конкуренція була величезна. Дружби вже не було, кожен боровся за своє місце під сонцем.

«Нас не попереджували про тематику зйомок. Часто шoкували скaженими речами. Ми збирались біля одного будинку і нас відправили на злітний майданчик. Там вже був вагончик, знімальна група, гримери, камери. Під’їхали п’ять машин із спецтехнікою, «швидка», поліцейські, трактор. І почалась тематична зйомка. За її результатами вилетіло шість дівчат.

Я не думала, що модельний бізнес настільки складна справа. Адже 15 годин виходити на підборах – це нелегко. Була фотосесія на заводі, на рельсах, де взагалі на шпильках важко ходити», – каже Вікторія.

«Цей проект дав багато для всіх дівчат. Вони вже перебороли себе та прийшли на цей кастинг. Тепер, якщо вони захочуть продовжувати модельну кар’єру, то у них є всі шанси. Закордоном ця індустрія дуже розвинена. Думаю, що після цього проекту і в Україні вона стане більш розвиненою. Дівчата будуть мати можливість зніматись для каталогів, виходити на подіум під час показу мод.

Цей проект мене змінив. Я і раніше була впевнена у своїх силах. А зараз в мене з’явилась гордість за себе. Коли я потрапила туди, в мене був період депpесії, коли нічого не хотілось. Я не знала, що зможу хоч трохи реалізувати себе у сфері, яка не була притаманною для мене. Зараз я можу із впевненість сказати, що немає недосяжних речей. Якщо ти десь себе бачиш, чогось хочеш досягти, або маєш якусь ідею, то треба її втілювати. Працювати над нею і все вийде», – додає вона.

«Зараз в мене наполеонівські плани. Мені дуже сподобалось працювати на камеру, для відеопроектів. Я тепер знаю, що таке кастинги, як вони проходять та де їх шукати. Тепер у мене з’явились хороші знайомі, досвід. Тому спробую себе на телебаченні», – ділиться планами дівчина.