У Києві масово ставлять камери. Юристи: штраф – тільки з обличчям порушника.
Тема автоматичної фотофіксації порушень правил дорожнього руху і покарання за них (в народі їх називають “листи щастя”) знову на слуху. Влада столиці заявили про тендер на закупівлю обладнання, яке дозволить автоматично виявляти порушників ПДР. Обіцяють, що коли система запрацює, з’явиться технічна можливість оформляти штрафи в автоматичному режимі.
Юристи, які спеціалізуються на захисті прав водіїв, кажуть, що це незаконно, оскільки не можна достовірно встановити, хто був за кермом. Але як тільки депутати ухвалять закон, що усуває цю суперечність (його проект допрацьовується четвертий місяць), Київ може стати першим містом, де водіїв почнуть штрафувати “автоматом”.
“ЗАЛІЗО” І ШТРАФИ. Нові камери вже активно встановлюються: в центрі міста на жвавих перехрестях, на швидкісних дорогах в межах міста, мостах через Дніпро. Багато камер працюють, але поки що служать лише для спостереження за ситуацією в місті.
Як повідомили в КМДА, основні вимоги до другої черги обладнання набагато розширені: воно зможе не тільки визначити номер транспортного засобу (ТЗ), який перевищив швидкість або проїхав на заборонний сигнал світлофора (жовтий і червоний), як зараз, а й фіксувати проїзд перехрестя в невірному напрямку (де не дозволено поворот, розворот), рух по зустрічній смузі і смузі для громадського транспорту, паркування там, де воно заборонене: під відповідними знаками, ближче 10 м від перехресть, пішохідних переходів, місць виїзду з дворів, проведення ремонтних робіт, ближче 30 м від зупинок громадського транспорту. За все це передбачені штрафи від 255 до 510 грн.
Також система повинна виявляти транспорт знаходиться в розшуку, не тільки за держномером, але і за кольором, типом, що є нововведенням. Очікується, що повноцінний запуск системи займе 10-12 місяців, після чого в Києві почнеться розсилка “листів щастя”, якщо до цього часу вони стануть законними.
ЕКСПЕРТИ. Юристи кажуть, що поки “листи щастя” – поза правовим полем. Хоча внесена 2015 року зміна до Адмінкодексу покладає відповідальність за порушення ПДР на власника транспортного засобу.
“Конституційний суд визнав неконституційним це положення Адмінкодексу, оскільки має бути персональна відповідальність за порушення. Поки не розроблять механізм чіткого визначення порушника, про штрафи в автоматичному режимі не може і йтися”, – сказав нам адвокат Вадим Володарський.
Юрист Володимир Столітній підтримує запропонований депутатами порядок визначення порушника: “Претензії пред’являються власнику транспортного засобу, але він має право доказово повідомити про те, хто насправді був за кермом. Для юрособи – це співробітник фірми, для фізособи – родич, знайомий. Але краще, якщо буде як в Німеччині, де камера знімає обличчя того, хто був за кермом у момент порушення. якщо його неможливо ідентифікувати, штрафу немає. Але таке обладнання набагато дорожче, ніж те, яке фотографує транспортний засіб ззаду і яке хочуть застосовувати в Україні”.
Коли ухвалять закон, неясно, оскільки в червні він вдруге відправлений на доопрацювання. Як повідомили нам в профільному комітеті Ради, причина в тому, що законопроект не вирішує головного завдання – встановити винного в порушенні. За словами члена комітету Валерія Карпунцова (БПП), навіть якщо документ доопрацюють, шансів бути прийнятим у нього небагато: “Жодна політсила перед виборами не візьме на себе відповідальність голосувати за такий непопулярний закон, щоб не втратити в рейтингу”.